Міністерство освіти і науки України Дніпродзержинський металургійний коледж



Скачати 181.21 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір181.21 Kb.
#36244
Міністерство освіти і науки України

Дніпродзержинський металургійний коледж

Вторинна зайнятість студентів на шляху

до професійної діяльності



Кам’янське, 2017

АНОТАЦІЯ


Сучасний ринок праці вимагає від кожного працівника високого рівня підготовки, наявності трудового стажу, а також повного використання трудового потенціалу для досягнення високої продуктивності праці. Формування перелічених професійних характеристик особистості здійснюється в період проходження навчання у вищих навчальних закладах, де здобувають базові фундаментальні знання, які є необхідними для здійснення трудової діяльності у майбутньому. Стан взаємодії між освітнім комплексом та ринком праці сьогодні має такі прояви: невідповідність рівня спеціалістів, що їх випускають вищі навчальні заклади, запитам ринку праці; значне зниження або відсутність у молодих фахівців умінь та практичних навичок за отриманою спеціальністю через недостатність практики та стажування на підприємстві тощо.

У методичної розробці розглянуто та обґрунтовано необхідність і методи підвищення рівня фахової підготовки студентів шляхом залучення їхнього трудового потенціалу до трудової діяльності, оскільки стратегічний розвиток кожного підприємства і держави загалом значною мірою залежить від професійної підготовки молодих спеціалістів.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………..3



1 Актуальність проблеми…………………………………….…4

2 Професійна мотивація студентів як фактор

конкурентності на ринку праці……………………………....…6

3 Формування професійного інтересу у студентів

технічних ВНЗ……………………………………………………8

4 Вторинна зайнятість студентів на шляху

до професійної діяльності ……………………………………...12

Висновки………………………………………………………….14

Перелік посилань………………………………………………....16

ВСТУП


За роки незалежності України соціально-економічні та політичні реформи істотно змінили форми і методи навчання у всіх сферах діяльності суспільства. Нині особливої ваги набула не проста передача студенту певної суми знань, а й вироблення у нього потреби поповнювати їх, формувати і закріпити практичні професійні уміння та навички. Для будь-якого фахівця стає необхідним постійне поповнення знань у продовж життя. Сучасний стан розвитку освіти характеризується новими підходами та її модернізації, реформування і перегляду організаційно-педагогічних форм підготовки сучасних фахівців, формування професійної компетентності під час навчання, в тому числі під час практичного навчання. Стати висококваліфікованим фахівцем лише сидячи в аудиторії й засвоюючи теоретичний курс, неможливо, тому навчальні плани на всіх кваліфікаційних рівнях включають у себе такий вид підготовки фахівців як навчально-виробнича практика.

Навчально-виробнича практика студентів є невід’ємною складовою частиною навчального процесу, щомає на меті закріплення та поглиблення теоретичних знань, набуття професійних навичок у межах майбутньої спеціальності, нагромадження досвіду самостійної роботи.

1 Актуальність проблеми

Формування випускника ВНЗ як професіонала, тобто людини, здатної успішно вирішувати різні задачі у своїй сфері, актуальна завжди.

Завдання вищої освіти – не озброїти знаннями випускника (це неможливо, оскільки кількість знань зростає постійно), а виховати людину, яка володіє способами розв’язання різних проблем у межах професії.

Результатом кризи в СРСР крім розпаду самого СРСР було ще декілька негативних факторів. Одним з таких факторів було зниження народжуваності в Україні. Офіційні статистичні дані свідчать про зниження народжуваності від 1991 до 2001р.

Зниження кількості дітей призводить до зниження кількості випускників загальноосвітніх шкіл, а це в свою чергу знижує кількість абітурієнтів до ВНЗ. У зв’язку із обмеженим вибором, якісний склад абітурієнтів знижується, особливо це стосується технічних ВНЗ. Намагаючись втримати контингент студентів, в умовах майже безконкурсної вступної кампанії, ВНЗ приймають на навчання всіх бажаючих, таким чином студентами стають молоді люди, які не мають зацікавленості у своїй майбутній професії, тим паче, що в суспільстві існує хибна думка, що головне мати диплом, а не знання. Закінчивши ВНЗ, такі випускники не мають наміру працювати за отриманою спеціальністю, але в сучасному суспільстві, при технічній насиченості життя, існує потреба в спеціалістах технічного профілю. Таким чином, у ВНЗ постає завдання – підвищити професійний інтерес студентів до технічних спеціальностей для їх подальшого професійного становлення.

Сучасний ринок праці вимагає нової концепції професійної підготовки фахівців, яка ґрунтується на його тісній взаємодії з ринком освіти. Соціально орієнтований спосіб ведення виробництва і бізнесу вимагає якісно нового рівня професійної мотивації. Сьогодні відповідальність за результати своєї праці, уміння самостійно здобувати необхідні знання і творчо застосовувати їх на практиці є ключовими умовами професійного і кар’єрного росту молодої людини.

Вища професійна освіта є фундаментальною складовою цілісної системи безперервної професійної освіти у сучасних умовах жорсткої конкуренції на ринку праці. Формування професійної мотивації студента є важливим фактором його конкурентності. Актуальність цієї проблеми загострюється в умовах системної суспільної кризи. Соціальна незахищеність та економічна нестабільність руйнує особистість та може викликати такі негативні явища як алкоголізм, наркоманія, ігроманія тощо. Сучасні умови вступу до ВНЗ інколи призводять до несвідомого і несамостійного вибору фаху. Тому процес формування професійної мотивації потребує корекції, управління та інтенсифікації з боку педагогів, батьків, керівників і суспільства в цілому.

Однак, сучасні вимоги вирішення даної проблеми потребують нової концепції професійної мотивації. Модернізація системи освіти України, її адаптація до Болонського процесу, глибока суспільна криза, розширення приватного сектора виробництва, тенденції глобалізації та умови ведення бізнесу висувають нові вимоги і критерії до професійної підготовки студентів. Сьогодні недостатньо досліджено можливості і шляхи взаємопроникнення і взаємотрансформації процесів формування професійної мотивації студентів та працевлаштування. Для реалізації діалогу ринку освіти і ринку праці важливо розуміти, що успішність працевлаштування випускників ВНЗ визначається ефективністю організації навчально-виховного процесу, його спрямованістю на практичні технології ринку праці, якістю знань студентів, їхнім особистісно-професійним потенціалом, здатним до реалізації в умовах жорсткої конкуренції. Результативність цього визначається розвитком професійної мотивації та професійним самовизначенням студентів.
2 Професійна мотивація студентів як фактор конкурентності на ринку праці
Готовність до самопізнання, уміння організовувати власну діяльність, формування настанови на самоосвітню діяльність протягом життя є підставами професійної самореалізації особистості. Тому мотивація професійного саморозвитку має ґрунтуватися саме на досягнення цієї мети.

Мотив походить від старофранцузького motivus — «спонукання до дії». Мотивація — широке поняття, під яким розуміють спрямованість активності особистості. Вона визначає співвідношення динамічної та змістовної сторін діяльності і поведінки. Продуктивність діяльності визначається: по-перше, спрямованістю мотивів, їхнім змістом; по-друге, ступенем активності і напруженості мотивів, що в цілому складає своєрідність мотивації особистості студента.

Мотиваційний компонент приховує в собі великі можливості успіху та конкурентності у професійній діяльності. Мотиваційна сфера більш динамічна, ніж пізнавальна та інтелектуальна, що має позитивні і негативні сторони. Якщо неюне управляти, то може бути регрес мотивації, зниження її рівня і втрачена дієвість особистості. Зрозуміло, що у студентському віці формування мотивації повинно стати предметом цілеспрямованої систематичної роботи.

Складність цієї проблеми полягає у тому, що на студента діє водночас комплекс зовнішніх і внутрішніх мотивів, які не лише доповнюють один одного, алей вступають у суперечності. Мотивація може проявлятись як стійке утворення особистості і, як компонент діяльності. Розвиток і формування мотивації відбувається через відповідну організацію і зміст діяльності молодої людини.

Індивідуальні якості студента можуть сприяти чи успіху, чи невдачам у діяльності, що або утворює новий рівень мотивації, або знижує вже утворений у минулих видах діяльності. Професійна мотивація — це сукупність чинників і процесів,які відбиваючись у свідомості, спонукають особистість до вивчення та ефективної реалізації професійної діяльності. Це — внутрішній спонукаючий чинник професіоналізму фахівця, його продуктивної професійної діяльності.

Соціологічні дослідження мотивації до навчання та професійної діяльності особистості показали, що студенти 1-2 курсів не мають остаточної впевненості щодо професійного вибору, не володіють навичками професійного та особистісного зростання належним чином. Це означає, що основне стратегічно життєве рішення щодо професійного самовизначення остаточно не прийняте і, відповідно, стратегія досягнення ще не вибудована.

Мотивація до навчання та професійної діяльності відповідає рівню нижче середнього.

Професійна мотивація студентів активно формується на 3 та 4 курсах навчання,коли поглиблено вивчаються професійно-зорієнтовані дисципліни та відбувається реальне знайомство з практикою. Її структурними компонентами є:



  • мотивація ініціації - спонукає до діяльності;

  • мотивація селекції - вибір мети;

  • мотивація реалізації - регулює, контролює реалізацію виконання відповідної дії;

  • мотивація постреалізації - завершує виконання дії і спонукає до іншої.

Надзвичайно важливо для майбутніх фахівців набути особистісного сенсу майбутньої діяльності, який поєднує розум, почуття і волю та встановлює позитивний взаємозв’язок між їхніми професійними здібностями й можливостями та діловим і бізнесовим успіхом.

Саме, сучасний фахівець повинен вміти адаптуватися до мінливих умов, уміти працювати в колективі, орієнтуватися на ринку праці; змінювати профіль діяльності в залежності від стратегії розвитку підприємства, технології, самостійно працювати з інформацією, мати здібності приймати і реалізовувати рішення.

Враховуючи вищесказане можна констатувати, що для формування професійного інтересу студентів необхідно:

а) оперувати інформацією щодо рівня усвідомлення студентами професійного вибору;

б) цілеспрямовано впливати на формування пізнавальних інтересів як компонента мотивації навчальної діяльності і трансформувати їх через квазіпрофесійну діяльність у професійні інтереси;

в) практикувати систему вправ практичного змісту як основу формування майбутнього технічного спеціаліста;



г) використовувати завдання психокорекційного характеру на основі врахування вікових потреб та з перспективою розвитку технічного мислення на основі зниження тривожності та підвищення самооцінки.
3 Формування професійного інтересу у студентів технічних ВНЗ
Одним зі способів формування професійної спрямованості студентів є розширення їхнього досвіду фахової діяльності, якого вони набувають у процесі фахової практики. У цей період відбувається вдосконалення і коригування сформованих у процесі вивчення фахових дисциплін знань і навичок. Практика – це можливість виявити наявність (чи відсутність) інтересу до обраної професії, життєвих налаштувань, пов’язаних із цією професією, ступеня готовності до здійснення професійної діяльності.

Проходження навчально-виробничої практики кожним студентом є таким же обов’язковим, як і вивчення теоретичних дисциплін навчального плану, і тісно пов’язане з їх опрацюванням.

До навчально-виробничої практики допускаються студенти, що виконали усі вимоги навчального плану, без заборгованостей склали залікову та екзаменаційну сесію. Студенти, що мають заборгованість, до проходження практики не допускаються. Метою практики є закріплення в умовах, максимально наближених до професійної діяльності, набуті в коледжі теоретичні знання та формування у студента як у майбутнього спеціаліста вмінь і навичок, необхідних для плідної самостійної роботи. Практика дає також можливість засвоїти досвід старших колег, вивчити традиції колективу, форми і методи роботи та апробувати свої здібності та практично виявити їх, виявити ініціативу під час роботи, тобто зробити перші кроки по шляху формування особи висококласного спеціаліста в конкретній галузі.

Безумовно, важливу роль під час проходження практики відіграє керівник практики. Викладач –керівник практики – повинен добре знати програму практики, володіти матеріалом пройдених студентами теоретичних курсів, мати чіткі уявлення про методику проходження практики, вимоги, що висувається до викладача й студента. Форму звітності та правила складання звітних документів, критерії оцінювання студентської праці за наслідками практики, а також терміни проходження практики, подання звітності за нею та проведення заліку.

У завдання керівників практики входить координація дій групових керівників, методична допомога їм та контроль за проходженням практики. Керівник практики забезпечує всю організаційну роботу, пов’язану з підготовкою та проведенням навчально-виробничої практики. Після завершення практики викладач ще раз оголошує студентам термін подачі звітної документації про практику, робить попередній підсумок практиці.

Успішне проходження практики в більшій мірі залежить від наставника, який безпосередньо спілкується зі студентом-практикантом кожен день. Керівників практики призначає керівництво підприємством. При цьому слід враховувати, що смисл практики полягає не просто в тому, щоб студент зміг виконати будь-які окремі завдання, а у виконанні ним під час практики усього обсягу обов’язків фахівця, що працює на посаді. Практиканти повинні перебувати весь час поруч з керівником, вчитися в нього, переймати його досвід роботи з усього обсягу професійної діяльності. Крім виконання своїх безпосередніх обов’язків, студент мусить бути залучений до всіх інших видів праці, які виконує на підприємстві або в установі.

Вищеназвані основні положення проходження практики є необмінними складовими навчальних програм навчальних закладів, але практичний досвід показує, що все частіше студенти проходять практику формально, часто не перебуваючи на підприємстві та спілкуючись з керівниками практики лише заради отримання необхідних підтверджувальних документів. Формальне проходження практики відбувається, як правило, за виною обох сторін: студент не зацікавлений у отриманні практичних навичок та закріпленні теоретичних знань за фахом, якій він вивчає, а підприємство, на якому відбувається практика, не має інтересу або ресурсу для проведення повноцінної практичної підготовки майбутнього фахівця.

Практична підготовка студентів здійснюється через навчальні, технологічні та переддипломні практики, що є основою професійної підготовки майбутніх фахівців і мають проводитись на оснащених належним чином навчальних базах практики. Вибір підприємства відбувається або навчальним закладом, або самим студентом.

Розвиток професійної мотивації випускників ВНЗ є важливим чинником успішного працевлаштування. Проблема працевлаштування молоді сьогодні набула досить актуального звучання. В Україні діє кілька законів і нормативних актів, що регулюють питання, які пов’язані з працевлаштуванням випускників ВНЗ. Це Закони України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про зайнятість населення», Кодекс законів про працю, «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю». Однак, вони сьогодні, в умовах суспільної кризи, мало допомагають молодим фахівцям влаштуватись на роботу, особливо за фахом.

Коренем проблем працевлаштування молодих фахівців є їхня низька професійна мотивація. Причинами цього є: значний відрив змісту навчальних програм від потреб ринку праці, малоефективна короткотривала виробнича практика, низькій рівень розвитку особистісно-професійних ресурсів та творчого потенціалу студентської молоді тощо.

Показники сформованого професійного самовизначення:



  • інформованість студента про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці з обраної професії;

  • сформованість професійних інтересів і намірів;

  • сформованість мотивації професійного успіху;

  • наявність спеціальних здібностей;

  • наявність практичного досвіду в обраній сфері діяльності; узгодження інтересів,

  • здібностей і нахилів з вимогами професії; відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань щодо фаху.

Для забезпечення стійкої професійної мотивації студентів фахівців визначають такі соціо - психологічні умови: формування (і підтримування) прагнень студентів виявити свої можливості і ствердити себе через навчально-професійну діяльність.

Із цією метою можна застосувати:

  • детальне ознайомлення з майбутньою професійною діяльністю та її суспільною значущістю, з сучасними вимогами, які вона висуває до знань, умінь і якостей особистості фахівця;

  • створення уявлень про модель особистості успішного професіонала з обраного фаху,усвідомлення ближніх і перспективних цілей професійного навчання;

  • розвиток позитивної та адекватної професійної самооцінки студента;

  • формування ціннісних орієнтацій; вироблення у студентів потреб і вмінь самостійно працювати з різними джерелами інформації, оволодівати інформаційними технологіями і творчо застосовувати знання на практиці;

  • забезпечення умов для самопізнання, самовиховання, самовдосконалення; підтримання допитливості й«пізнавального» психологічного клімату в студентській академічній групі.

Як наслідок, у студентів формується життєва часова перспектива, ідентифікація з успішною професійною моделлю фахівця, уявлення про себе у майбутньому в ролі відповідального виконавця професійної діяльності.

4 Вторинна зайнятість студентів на шляху до професійної діяльності

Розпливчастість, невизначеність професійних планів молоді у поєднанні зі зростанням цінності здобуття вищої освіти стає характерної рисою теперішнього часу. Близько половини випускників шкіл при вступі до навчального закладу не мають чітко визначеної професійної орієнтації. Знижується прагнення працювати за одержуваної спеціальності у студентів, а зростає число охочих здобувати другу вищу освіту. Виникає враження, що сучасна молода людина дистанціюється від професійної діяльності, намагаючись замінити її освітньої. Але цене зовсім так. Поряд зі зниженням прихильності студентів до отримуваноїспеціальності, спостерігається зростання їх залучення у вторинну зайнятість, тобто сучасні студенти в процесі навчання все більше працюють. Можна булоб припустити, що вторинна зайнятість повинна наближати студентів допрофесії, але це відбувається далеко не завжди.



Все до банального просто — студент нудиться і / або турбується за власне майбутнє. За результатами соціологічного опитування, в якому взяли участь студенти випускних курсів ВНЗ, вагомою причиною пошуку роботи серед тих, хто працює за фахом або в близькій до неї області (а таких, між іншим, майже 65% загального числа студентів, які мають роботу), є прагнення отримати досвід і навички практичної роботи. І тільки після цього йде фінансова потреба. З цього випливає, що сучасна академічна освіта не дає можливості реалізуватися безпосередньо під час навчального процесу. Ситуація ускладняється ще й тим фактом, що студент розтрачує свої сили на кілька різнопланових дисциплін за семестр, не в змозі зосередитися на чомусь одному і визначитися з пріоритетами. В таких умовах досить легко втратити інтерес до навчання. Тому і рівень мотивації знижується. Студенти звикають просто робити те, що від них вимагають, і отримувати бали. Реальних знань відчутно менше, от і шукають на стороні.

Процес пошуку роботи студентами очного відділення породжує ряд соціальних проблем.

По-перше, трудова зайнятість, відволікає студентів від навчального процесу впливає на успішність і рівень підготовки, що в кінцевому підсумку позначиться на інтелектуальному потенціалі суспільства.

По-друге, трудова зайнятість потребує вдосконалення навчального процесу, оскільки студенти на роботі стикаються з різними питаннями, відповіді на які вони не завжди знаходять у навчальних курсах.

По-третє, далеко не у всіх студентів їх підробіток збігається за змістом зі спеціальністю, одержуваної у навчальному закладі.Пов'язано це з низькою орієнтацією частини студентів на спеціальність, а так само зтим, що далеко не всі можуть знайти відповідне їх інтересам місцероботи. Будь який ВНЗ зацікавлений в тому, щоб скоротити розрив між бажанням і можливостями студентів. Якщо не можна уникнути підробки в процесі навчання, студенти повинні мати можливість працювати по спеціальності.

Підводячи підсумок вище сказаному, можна зробити висновок, що в сучасній Україні ця соціальна проблема пов'язана не стільки з самим фактом роботи студентів, скільки з тим, що значна частина працюючих зайнята студентів у галузях, далеких від їх основної професії.

ВИСНОВКИ


Сучасна освіта, яка невід’ємно пов’язана зі станом сучасного ринку праці, повинна бути спрямована на розвиток особистісно-професійного потенціалу конкурентного фахівця на основі розвитку його професійної мотивації успіху. Освітня діяльність вищої школи повинна спрямовуватись на формування і збагачення мотивів творчої професійної діяльності майбутнього фахівця та інтеграцію їхньої теоретичної підготовки і практичної діяльності.

Розвитку професійної мотивації і творчої активності студента сприяє реалізація професійної спрямованості навчання всіх курсів дисциплін, належна організація навчальних і виробничих практик, адекватна система взаємин викладачів зі студентами, якісна підготовка курсових і дипломних робіт, психологічна безпека і свобода особистості, активна науково-дослідницька діяльність студентів.



Проведений системно–структурний аналіз концептуальних засад формування професійної мотивації студентів і розвитку їхнього професійного самовизначення як факторів конкурентності на сучасному ринку праці, дозволяє вивчити наступні психолого-педагогічні умови забезпечення стійкої професійної мотивації студентів.

  • Формування (і підтримування) прагнень студентів виявити і ствердити себе через навчально-професійну діяльність. Як наслідок, у студента формується життєвачасова перспектива, самоідентифікація з успішним професіоналом, ставлення до себе як до відповідального управлінця фахової діяльності.

  • Мінімізація високої особистісної і ситуативної тривожності окремих студентів, їхньої невпевненості щодо майбутньої професійної діяльності, шляхом активізації розвитку професійних якостей, здібностей до саморегуляції.

  • Створення для студентів ситуацій успіху на високому рівні реалізації здібностей, а не на рівні зниження вимог і домагань. Навчання набуває життєвого сенсу, якщо приносить задоволення, переживання успіху, усвідомлення свого особистісного зростання.

  • Підпорядковування процесу формування у студентів високого рівня мотивації професійного досягнення таким критеріям: успішне навчання на оптимальному рівні складності, який визначається вимогами навчального курсу,а також можливостями зони актуального й найближчого розвитку кожного студента; індивідуалізація процесу навчання; об’єктивність педагогічної й моральної оцінок як показника особистісних досягнень студента, а не засобу його заохочення або покарання.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1. Бандурка, О.М Про сьогодення вищої освіти в Україні / О.Бандурка // Вища школа. – 2011. – № 9. – С. 7-15.

  2. Вієвська, М. Формування мотивації фахівця до безперервної професійної освіти / М. Вієвська, Л. Красовська // Вища школа. – 2011. – № 1. – С. 75-82.

  3. Єрохін, С. А. Концепція професійної мотивації студентів як фактору конкурентності на ринку праці / Єрохін С.А., Нікітін Ю.В., Нікітіна І.В. // Юридична наука. – 2011. – №1. – С. 20-28.

  4. Лисовец, Н.М. Профессиональная мотивація студентов как способ активации обучения [Электронный ресурс] / Н.М. Лисовец.

  5. Пінська, О. Професійна мотивація як засіб підвищення ефективності навчальної діяльності студентів / О. Пінська // Проблеми трудової і професійної підготовки. – 2009. – Випуск 14. – С. 111-115.

  6. Подоляк, Л. Г. Психологія вищої школи / Л.Г.Подоляк, В.І.Юрченко. – К. : Каравела, 2008. – 352 с.

  7. Хекхаузен Х. Психология мотивации достижений / Х. Хекхаузен. – СПб. : Речь, 2001. – 240 с.



Каталог: doc -> files -> news
news -> Дослідження професійних якостей керівника загальноосвітнього навчального закладу в управлінській діяльності
news -> «Інформаційно-комунікаційні технології та сучасний урок: методика проведення і результативність»
news -> Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Проектування готовності вчителя до інноваційної діяльності Виконавець: Ріпний Микола Петрович
news -> Шляхи формування читацьких інтересів у молодших школярів Ковальова Вікторія Іванівна, учитель початкових класів, учитель вищої категорії, старший учитель, санаторна школа ─ інтернат №2
news -> З початкової школи в основну: проблеми наступності
news -> ─найважливіша умова успішного навчання молодших школярів. Ковальова Вікторія Іванівна, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, загальноосвітня санаторна школа ─ інтернат №2
news -> Повідомлення про оприлюднення проекту Концепції громадянської освіти та виховання в Україні Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України повідомляє про оприлюднення 29 листопада 2012
news -> Додаток базовий компонент дошкільної освіти
news -> Тема кохання в повісті Шолом-Алейхема "Пісня над піснями". Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей
news -> Конспект уроку з української літератури в 10 класі підготувала викладач української мови І літератури Технікуму промислової автоматики Одеської державної академії холоду

Скачати 181.21 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©www.shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка