Основна частина Опис досвіду роботи з реалізації проблеми «Використання опорних схем на уроках української мови в початкових класах»



Скачати 330.61 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір330.61 Kb.
#32375
ТипКонспект
Зміст



  1. Вступ

  2. Основна частина

  • Опис досвіду роботи з реалізації проблеми «Використання опорних схем на уроках української мови в початкових класах»

  • Зразки опорних схем

  • Розробки уроків

  • Конспект позакласного заходу

  1. Висновки

  2. Бібліографія


Вступ
Я працюю в школі більше 30 років. Школа – ніби вісь, навколо якої обертається все моє життя. Прагну уважно вислухати кожну дитину, добрим,заспокійливим і ненав’язливим поглядом побачити те,що не здатен зафіксувати жоден прилад у світі. Дуже хочу віддавати свої знання,мудрість всім, хто прагне пізнати світ, потребує моєї допомоги.Намагаюсь зробити процес навчання яскравим, емоційно-образним,неповторним.

Коли щодня бачиш дитячі очі,у яких загоряється вогник допитливості й жадоба до знань, саме по собі виникає невидиме замкнене коло: поповнити свої знання, у цікавій формі віддавати їх дітям, щоб знову отримувати нову інформацію. У такий спосіб ти самовдосконалюєшся, адже віддавати дітям може той,хто сам має широкі інтереси.

На даний час уроки мови мають бути зорієнтовані на розвиток в учнів аналітико-синтетичних умінь, умінь порівнювати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати, визначати причинно-наслідкові зв’язки. Всі ці уміння дадуть поштовх до формування у школярів комунікативної компетентності. Разом з тим, учнів варто вчити визначати головне і другорядне, проводити елементи дослідження, виявляти залежність явищ і фактів. Здобуті знання, уміння й навички у подальшому нададуть можливість школярам менше часу витрачати на засвоєння матеріалу. Отже, учителю варто так організувати навчальний процес, щоб учні могли узагальнювати та структурувати інформацію.

Опис досвіду роботи з реалізації проблеми «Використання опорних схем на уроках української мови в початкових класах»

Кожен педагог стикається на уроках з проблемою участі в уроці всіх учнів. І я неодноразово переймалася питанням - як оживити урок, підтримати інтерес до предмету?

Одним із видів такої роботи може бути подання навчального матеріалу за допомогою опорних схем.

Використання опорних схем на уроках вважаю важливим моментом у моїй роботі. Чому я звернулася до цієї теми? На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня - вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати новими способами діяльності, чого так не вистачає в сучасному, багатому великим об'ємом інформації світі.

Достатня кількість різного роду «підказок» гальмує як мовленнєвий розвиток, так і грамотність школяра і далі не розвиваються такі вміння як здатність самостійно мислити, виражати свої почуття, доводити свою точку зору.
Важко домогтися результатів при вивченні мови, якщо школярі не активні на уроках. Отже, у них пропадає мотивація до вивчення предмета, що веде до зниження якості знань.
Як допомогти дітям?  Як полегшити сприйняття теоретичного матеріалу і сприяти швидкому його запам'ятовуванню, осмисленому і більш міцному?  Як змусити їх мислити, розмірковувати, зіставляти і, більше того, самостійно робити певні висновки?

Свою роль учителя бачу в тому, щоб допомогти учням активізувати свою діяльність, формувати вміння використовувати теоретичні відомості в практиці.

К.Д. Ушинський – основоположник наочного навчання у вітчизняній педагогіці – писав: «Педагог, який бажає що-небудь міцно закарбувати в дитячій пам’яті, повинен потурбуватися про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, відчуття м’язових рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак взяли участь в акті запам’ятовування».Звідси випливає, що етап організації первинного сприймання навчального матеріалу, зумовлений у початковій школі психічними особливостями учнів та комплексом навчально-виховних завдань на уроці, при його адекватному застосуванні забезпечує активізацію різних органів чуття і, відповідно, закріплення виучуваного в пам’яті та його краще засвоєння.

Під час проведення уроків української мови я використовую такі опорні схеми, що містять головні теоретичні відомості і факти, об’єдную у систему розрізнені поняття та явища і подаю їх учням у сконцентрованому вигляді, активніше включаю зорову пам’ять. Це полегшує розумову діяльність, сприяє об’ємному і швидкому засвоєнню теоретичного матеріалу, вказує шлях до практичного його застосування. Робота за схемами дає змогу забезпечити стислий виклад і зображення основних положень нового навчального матеріалу, чітке визначення основних його ідей.


Навчання по опорних схемах вимагає активної розумової діяльності учнів. Вони повинні володіти навичками сприйняття інформації, співвіднесення її з раніше засвоєною, умінням виділяти головне. Бачити велику тему в цілісному вигляді без схематизованого короткого конспекту досить важко. Схема являє собою прийом, який полегшує сприйняття теми та її розуміння.
    Як відомо, у кожної людини працюють у різній мірі всі три механізми пам'яті:

  • слухова,

  • зорова,

  • рухова. 

І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується. При поясненні нового матеріалу за допомогою опорних сигналів працюють зорова і слухова пам'ять, причому спосіб запам'ятовування не механічний, а заснований на встановленні смислового розуміння сигналів. При відтворенні опорних схем як контрольному моменті засвоєння знань підключається рухова (моторна) пам'ять.

   Опорні схеми , на мій погляд, не тільки урізноманітнюють форми проведення уроків, роблять їх такими, що легше запам’ятовуються , емоційними, а й розвивають логічне мислення учнів, сприяють глибокому і послідовному засвоєнню матеріалу, служать підмогою в практичній діяльності учнів для закріплення умінь і навичок, розвитку мовлення.

Учні й самі із задоволенням пробують складати опорні схеми, багато з них я використовую в роботі. З досвіду роботи знаю, що систематичне і цілеспрямоване використання опорних схем на уроках мови здатне не тільки закласти певний рівень знань, а й добре розвиває пам'ять, мислення, увагу. Ці якості останнім часом недостатньо розвинені у більшості учнів.

Вимога уникати в схемі зайвих слів, непотрібної інформації ні в якому разі не перешкоджає включенню в неї матеріалу, що має важливе значення для засвоєння поточної навчальної інформації, а також відомостей, які обов'язково стануть у нагоді в майбутньому.






    Отже, схема як засіб наочності в навчанні є не стільки ілюстрацією, яка дається паралельно з усним чи письмовим викладенням матеріалу, скільки ключем до вирішення практичних завдань, схема активізує не лише пізнавальну, але й розумову діяльність учнів, тим самим мотивуючи учня, роблячи його успішним .

Опорні схеми на уроках стають постійними помічниками учнів, основою дружного спілкування, імпульсом до активної, зацікавленої праці. Вони забезпечують роботу всього класу й швидке просування в навчанні всіх дітей. Як результат на кожному уроці з’являється резерв часу, а отже, можливість виконати велику кількість різноманітних вправ на закріплення й повторення вивченого, а також на вироблення міцних умінь і навичок. Це дає змогу працювати на майбутні теми програми, здійснювати їх перспективне вивчення. Разом з цим, подають дітям цілісну картину окремих розрізнених правил, допомагають тримати в пам’яті логічні зв’язки певного визначення, оскільки здебільшого опорні схеми мають характер алгоритму і слугують для практичного використання.

Використання схем сприяє глибшому засвоєнню знань ще й тому, що вивчення програмового матеріалу лише за підручником має обмежені можливості багаторазового повторення.

За узагальнювальною ж схемою можна повторити основні положення теми на уроці приблизно п’ять разів, а саме під час:

Отже, опорні схеми дають можливість розвивати аналітичне, творче мислення школярів і водночас економити час у процесі вивчення та повторення матеріалу.

Вони спрощують подачу матеріалу і в той же час:


  • Систематизують знання;

  • Узагальнюють накопичені знання;

  • Істотно полегшують процес засвоєння складних теоретичних понять;

  • Сприяють швидкому запам'ятовуванню матеріалу;

  • Дисциплінують мислення.

До плюсів використання опорних схем можна віднести:

  • Продуктивність;

  • Підвищується успішність (активне опитування на уроці, більше хороших і відмінних оцінок). Учні не бояться відповідати біля дошки.

  • Учні здатні бачити головне, розвивати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати.

  • Доступність.

  • Освоєння досвіду доступно будь-якому вчителеві, кожному учневі.

У свій час В.Сухомлинський давав поради учителеві: «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, неосмислене. Шлях до осмислення фактів, речей, явищ, до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, висновки) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодіння знаннями» . Саме керуючись цією порадою, активно впроваджую у процес викладання української мови опорні схеми.

Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

Використання даної методики при вивченні мови , безсумнівно, дає певні результати.




Зразки опорних схем


Відповідність між звуками та буквами

Я - [йа] позначають два звуки :

Ю - [йу] - на початку слова [ йама]

Є - [йе] - після голосного [майак]

Ї - [йі] - після апострофа та знака м’якості [мйач], [бареилІйеф]


Я - ['а] позначають м’якість попереднього приголосного і

Ю - ['у] один голосний звук:

Є - ['е] - після приголосного звуку [л'ал'ка].


Щ - [шч] [шчука]


Ь - [][пен']


ДЗ - [дз] [дзеркало] АЛЕ: на межі префікса і кореня Д і З, Д і Ж

ДЖ -[дж] [джм'іл'] позначають два різні звуки

[в'ід звук],[в'ід жати]


НН - [н:][знан':а]


Е - [еи] в ненаголошеній позиції

И - [ие][ веиселка],[сиенен'кий]


О - [оу] - якщо в наступному складі наголошений [у]

[зоузул'а]


- ться - [ц':а] [л':ец':а]

  • шся - [с':а] [од'агайес':а]

ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

О Е Ішостий – шестеро – шість

⨂∥ Евесна – весен



О ∥ ⨂вогонь – вогню

Е ∥И ∥⨁ беру - вибирати – брати

О ∥ А котити – катати




ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ
1. Г , К, Х ∥ Ж, Ч, Ш ∥ З, Ц, С

Нога – ніжка – на нозі

Рука – ручка – у руці

Вухо – вушко – у вусі
2. Г,Ж,З ЗЬК Буг – бузький

К,Ч,Ц + СЬК ⇒ ЦЬК Овруч – овруцький

Х,Ш,С СЬК Балхаш – балхаський
3. Б ∥бл - любити - люблю

П ∥пл - топити - топлю

В ∥вл - ловити - ловлю

М ∥мл - ломити - ломлю

Ф ∥фл - графити - графлю



Уподібнення приголосних звуків

1. За м’якістю :

Повість - [пов'іс'т'], пісня - [п'іс'н'а]

2. За дзвінкістю :

Боротьба - [бород'ба], вокзал - [вогзал]

3. За глухістю:

Легко - [лехко], вогкий - [вохкий]

АЛЕ: казка - [казка], ложка - [ложка].

ТІЛЬКИ г → [х]









}


















Урок

Тема. Порівняльна характеристика прислівників і прикметників. Прислівник – незмінна частина мови.

Мета: розширити уявлення про прислівник на основі порівняльного аналізу його з прикметником, ознайомити із способом творення прислівників від прикметників; розвивати вміння розрізняти прикметники і прислівники, виховувати почуття прекрасного засобами природи.

Обладнання: схеми-опори.

Хід уроку

І. Організаційний момент

До вас у віконечко

Заглядає сонечко

Посилає промінчики

Хлопчику і дівчинці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

(Вправа 161)

Діти зачитують дібрані прислів’я. Визначають прислівники.



ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання

  1. Вибірковий диктант (виписати прислівники разом із дієсловами).

До школи готуйся заздалегідь. Завчасно склади портфель та вичисти взуття. Щоб не запізнитись до школи, виходь раніше. На вулиці не розмовляй голосно.

Що спільного у виписаних словах?

Яка це частина мови?


  1. Вправа «очікування»

Після цього уроку я зможу…

  • відрізняти прислівники від прикметників;

  • визначати їх роль у реченнях, тексті;

  • утворювати прислівники від прикметників;



  • вживати у мовленні прислівники і прикметники.

  1. Гра «Ти – мені, я – тобі» (робота в парах)

Дібрати до поданих прикметників прислівники.

Добрий – добре

Смішний – смішно

Сумний – сумно.



ІV. Оголошення теми і мети уроку

  • Сьогодні розглянемо зв’язок, який існує між прислівниками і прикметниками.


V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя

Схема-опора



Прикметник

(назва ознаки предмета)

Який? Яка? Яке? Які?

У реченні: другорядний член речення

Змінюється

За числами за питаннями (відмінками)

Однина множина

За родами

Ч.р. Ж.р. С.р.
VІ. Фізкультхвилинка

«Вчимося разом спілкуватися»

Станьте парами

Візьміться за руки

Подивіться одне на одного

Усміхніться одне одному

Поверніться до класу

Зробіть повітряний поцілунок та пошліть його, кому захочете.

Хто зловив, продемонструє як це робить.

Помахати у відповідь рукою.
VІІ. Закріплення та систематизація знань


  1. Колективна робота (вправа 162).

  • Прочитай вірш. Розглянь малюнок. Склади усну розповідь про ластівку, вживаючи прислівники спереду, ззаду, високо.

  • На які три групи можна розподілити прислівники, вжиті у вірші? Випиши їх, розподіляючи в стовпчики за питаннями.

Коли? Як? Де?

  1. Метод «Прес» (вправа 163).

  • Прочитай. Зверни увагу на форми дієслів і зв’язані з ними прислівники.

  • Визнач час і число дієслів, з якими зв’язаний прислівник мелодійно.

  • Зроби висновок про те, як змінювалося дієслово. А якою залишалася форма прислівника?

  1. Робота в парах (вправа 164).

  • Прочитай і порівняй два тексти. Зверни увагу на споріднені прислівники і прикметники.

  • Випиши з першого тексту словосполучення дієслово + прислівник, а з другого – прикметник + іменник, добираючи тільки спорідненні прислівники і прикметники. Завдання виконуй за зразком.

  • Порівняй споріднені прислівники і прикметники за поданим планом.


VІІІ. Підсумок уроку

  1. Взаємооцінка.

  2. Вправа «Очікування».

Чи справдилися ваші сподівання?

  1. Інструктаж по виконанні домашнього завдання.

  • Прочитайте завдання. Як ви будете виконувати його вдома?

  1. Гра «Впіймай прислівник»

Сьогодні в вас ангіна

А завтра ніс заклало.

Ми скажемо відверто:

Ти, друже, захворів?

Бери лимон із цукром

І пий його із чаєм.

І тихо, тихо, тихо.

І ням, ням, ням.



Урок

Тема. Практичне ознайомлення із формами ступенів порівняння прислівників (без вживання термінів). Спостереження за вживанням у мовленні прислівників – синонімів та антонімів.

Мета: практично ознайомити із формами ступенів порівняння прислівників, вчити утворювати ступені порівняння прислівників, розвивати мовлення дітей, поповнювати словниковий запас, виховувати наполегливість у навчанні.

Обладнання: опорні схеми, конверти із завданням.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Усміхніться всім навколо:

Небу, сонцю, квітам, людям.

І тоді обов’язково

День тобі веселим буде.

Усміхніться один одному і почнемо працювати.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. Робота з вправою 166.

(Діти зачитують записані уривки, називають прислівники. Аргументують свій вибір.)

  1. Розподільний диктант

(Розділити прислівники і прикметники).

Веселий, весело, добрий, ніжно, восени, осінній, добре, весняний, навесні, вечірній, ранішній, вранці, ввечері.

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

  1. Пари слів називай

І антоніми вивчай.

Гарно вчи, як належить,

Ці слова протилежні.

Вранці – ввечері, весело – сумно, вперед – назад.


  • Діти продовжують рядок цих антонімів.

  • Послухайте вірш.

Ознаку дії називає,

А також місце, час,

Причину цієї дії визначає

І кожен цю частину знає.

- Тож про яку частину мови йдеться на уроці?

- Правильно. Це прислівник.

Сьогодні будемо мандрувати стежинками прислівника і дізнаємося про прислівники-синоніми і прислівники-антоніми. Закінчіть речення: «Цей урок навчить мене…»


  1. Складання «Гірлянди асоціацій»

Антоніми

Слова з протилежним значенням



Синоніми

Слова, що мають одне значення, але пишуться по різному


IV. Оголошення теми і мети уроку

V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу

1. Інтерактивна вправа «Акваріум»

- Пропоную дослідити такі питання: з якою метою вживаються прислівники-синоніми і прислівники-антоніми?

У кожної групи на парті конверт, в якому лежить завдання. Через 4 хвилини спікер оголошує рішення.

Завдання групам.



1 група. З’єднайте пари слів, де прислівники є антонімами.

Допоможу тепер – дивитися сумно.

Розмовляти весело – повернувся звідти.

Летить високо – сідає низько.

Працює вдень – читає тихо.

Знаходиться далеко – від’їхав сьогодні.

Пішов туди – відпочину потім.

Співає голосно – мешкає близько.

Приїхав учора – прийшов сьогодні.

2 група. Закінчіть прислів’я.

Восени багач, а … прохач.

Гірко поробиш, … з’їж.

Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на одну хвилину….

Далі положиш - … знайдеш.

3 група. Запишіть речення, замінивши виділені прислівники синонімами.

Він прокидається ані світ, ані зоря.

Завдання виконує п’яте через десяте.

Працює, як сонна муха.

Як сніг на голову, у щоденнику з’явилися погані оцінки.

Правила роботи в групах


  1. Уважно прочитати завдання-інструкцію.

  2. Працювати так, щоб не заважати іншим.

  3. Вислуховувати думку кожного члена групи.

  4. Користуватися додатковою літературою.

  5. Вкладатися у відведений час.

  6. Презентувати дослідження можуть усі члени групи.

Фізкультхвилинка

Раз – підняли руки вгору.

Два – нагнулися додолу.

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги.


  • Самостійна робота

  • Прочитай вислів. Поясни, яке значення для людини має вивчення рідної мови. Спиши.

  1. Метод «Прес»

- Доведи, що в поданому вислові є три прислівники, які відповідають на питання як? Підкресли їх. Визнач роль цих прислівників у реченні.

- Порівняй прислівники глибоко і глибше, багато і більше, активно і активніше. Зроби висновок про те, для чого автор вислову надає перевагу прислівникам глибше, більше, активніше. Визнач, як утворилися ці форми прислівників.

- Від поданих прислівників утвори і запиши нові форми.

- Познач префікси і суфікси, за допомогою яких утворилися різні форми прислівників. Зроби висновок про творення форм прислівників.

- З різними формами одного й того прислівника склади і запиши речення.

V. Закріплення та систематизація знань

І варіант – вправа

Прочитай початок розповіді. Продовж її і запиши. У тексті вживай різні форми прислівників.



  • Напиши прислівники, вжиті у складеному тобою тексті. Поясни роль прислівників у реченнях.

ІІ варіант – вправа

VІ. Підсумок уроку

  • Розв’язати кросворд.

  • Доберіть ступені порівняння до прислівників: глибоко, довго, гарно.

VІІ. Домашнє завдання

Урок

Тема. Склад. Наголос. Правила переносу частин слова

Мета:

- поглибити знання учнів про склад і наголос, формувати вміння ділити слова на склади, визначити склади відкриті й закриті, наголошені й ненаголошені, правильно наголошувати слова;

- розвивати усне і писемне мовлення ;

- виховувати мовленнєву культуру учнів.



Тип уроку: формування вмінь і навичок

Наочність: ілюстрації до тексту, слайди презентації, опорні схеми

Основні методи і прийоми: бесіда, пояснювально-ілюстративний метод, спостереження і аналіз мовних явищ, робота з підручником та опорними схемами

Хід уроку:

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАНННЯ

1. Бесіда

- Пригадайте, яка була тема минулого уроку?

- Яка особливість вимови приголосних звуків, позначених двома однаковими буквами?

2. Робота біля дошки.

(Пояснення написання слів з подвоєними буквами, транскрибування поданих слів)


Щоденник , юннат, пасся, ввечері

(транскрибують біля дошки)

3. Повторення теоретичного матеріалу за опорними схемами

- Давайте ще раз визначимо відповідність між звукам і буквами. ( опорна схема )


Відповідність між звуками та буквами

позначають два звуки :

Я - [йа]

Ю - [йу] - на початку слова [ йама]

Є - [йе] - після голосного [майак]

Ї - [йі] - після апострофа та знака

м’якості [баре Ил'йеф],[мйач]
Я - ['а] позначають м’якість попереднього

Ю - ['у] приголосного і один голосний звук:

Є - ['е] - після приголосного звука [л'ал'ка].

Щ - [шч] [шчука]

Ь - [ ] [пен']

ДЗ - [дз] [дзеркало] АЛЕ: на межі префікса і

ДЖ - [дж] [джм'іл'] кореня Д і З, Д і Ж позначають

два різні звуки[в'ід звук] [в'ід жити]
НН - [н:] [знан':а]

Е - [ еи] в ненаголошеній позиції

И - [ие] [веИселка],[сиЕнен'кий]

О - [оу] - якщо в наступному складі

наголошений [у] [зо Узул'а]

  • ться - [ц':а] [л':ец':а]

  • шся - [с':а] [од'агайес':а]

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Бесіда

Буває так, що коли ми пишемо – ціле слово не поміщається в рядку. Що тоді ми робимо? Ми намагаємося перенести його частину в інший рядок. Що для цього потрібно зробити? (поділити слово на склади)

Поділивши слово на склади, його легко перенести з рядка в рядок.

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда

- Пригадайте, що таке склад? (частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря).

- Складання на дошці опорної схеми 1


ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

- Для того, щоб перенести частину слова, недостатньо вміти поділити його на склади — треба ще й знати правила переносу.

- Прочитаймо віршик-загадку про перенос частин слова. (шо-ко-лад)

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розвиток комунікативних вмінь. Бесіда за змістом соціокультурної теми.

П
Сріблом пухнастим вкрита земля.


рочитаймо речення.

Про яку пору року можна так сказати? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «зима»? (складання асоціативного куща).

- Яку б погоду ви зараз хотіли побачити за вікном?

- Ну що ж, давайте у нашій уяві спробуємо відтворити образ сніжної зими. Прослухайте віршик про зимову красу. Закрийте очі, уявіть сніжну зиму…з неба повільно летять пухнасті сніжинки… Уявили? Слухайте…

2. Виразне читання вірша вчителем

3. Обмін враженнями. Бесіда за змістом вірша.

- Які враження викликав у вас цей віршик? Що ви собі уявили?

(прийом « усне малювання»)

4. Робота над мовним матеріалом

- Прочитайте виділені у вірші слова, запишіть їх у зошити і поділіть на склади

(де-ре-ва; сріб-лом; зем-ля…) .

Визначіть кількість складів у кожному слові?

Від чого залежить кількість складів у слові? (від кількості голосних звуків у слові)

- Підкресліть відкриті склади однією рискою, а закриті — двома рисками.

5.Спостереження і аналіз мовних явищ

Формулювання учнями правил переносу.Ми вже сказали, що слова на письмі переносять із рядка в рядок за складами. При переносі частин слова слід додержуватись певних правил. Давайте спробуємо сформулювати ці правила.

(на дошці опорна схема «Правила переносу частин слова»)


Правила переносу частин слова

Отже, сформулюйте перше правило: Односкладне слово з одного рядка в інший не переноситься.

- Чи можна їх при переносі слова розривати буквосполучення ДЖ, ДЗ?

(хо-джу, ґу-дзик). Буквосполучення йо, ьо неможна розривати, якщо вони позначають один звук. Якщо ж дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх розривати можна: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний)

- Як би ви перенесли слова бур’ян, низько?

Сформулюймо правило: при переносі апостроф і м’який знак не відокремлюються від попередньої букви: бур’-ян (а не бур-’ян), низь-ко (а не низ-ько).

6. Читання правила у підручнику

- А зараз, прочитаймо правила переносу частин слова, що подані у підручнику на сторінці 137.

- Яке правило ми не назвали? Прочитайте ще раз це правило.

- А якого правила, серед тих які ми назвали, немає у підручнику? (Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої букви)

7. Виконання тренувальних вправ

- Ну що ж, давайте перевіримо, як ви зрозуміли правила переносу частин слова. Завдання: списати слова, поділяючи їх на склади для переносу. Закриті склади підкреслити. Зразок. Фі/ал/ка.




Вибрати, зріст, задзвонив, дев'яти, саджанці, знайомий, ожеледь, змию, літнього, віджив, весілля.

Завдання: Прочитати вголос слова, правильно наголошуючи їх. Зверніть увагу на те, чи з однаковою силою голосу вимовляються склади у словах.


Приятель, спина, новина, завдання, книжки, старий – старенький…

- Усно поділіть слова на склади. Чи всі склади вимовляються з однаковою силою голосу? Чи є у словах склади, які вимовляються сильніше від інших?

- Вимова одного складу з більшою силою називається…? (НАГОЛОС)

- Як називається склад на який падає наголос? Як називаються всі інші склади? (ненаголошені) складання опорної схеми 2.

В українській мові наголос рухомий. Як ви це розумієте?

Виконаймо наступну вправу і дізнаємось чи правильно ви думаєте.

З


Книжка — книжки; сторінка — сторінки; стіна — стіни; голуб — голуби.
авдання: Прочитайте пари слів. Простежте, на який склад у кожній парі слів падає наголос. Чи змінюється місце наголосу при зміні форми слова?

- Чи змінюється місце наголосу при зміні форми слова? Отже, що значить «рухомий наголос»? (може змінювати своє місце залежно від форми слова)

8. Визначення ролі наголосу у слові

- Як ви вважаєте , яка роль наголосу у слові?Щоб відповісти на це питання, перевірити чи вірні ваші міркування, виконаймо завдання




1. Ми відпочивали на березі моря. - На березі розпустилися листочки.

2. Широка дорога пролягла через степ. - Це дуже дорога каблучка* (перстень)

3. Людина покорила космос. - Людина мама – лікар.

4. На дверях висів масивний замок. -Нагорі височів старовинний замок.


Отже, скажіть, яка ж роль наголосу у слові? (може змінювати значення слова). Доведіть, що в українській мові значення слова може змінюватись залежно від місця наголосу.

VІІ. ПІДСУМОК

- Підведемо підсумок. Чи все ви зрозуміли на уроці?

- Назвіть правила переносу частин слова. Наведіть приклади.

- Яка роль наголосу у словах? Що він допомагає зробити? (допомагає зрозуміти значення слів)

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

- Відкрийте щоденники, запишіть домашнє завдання: правила переносу (с.137) , Вправа 316 с.140 Виконуємо вправу, використовуючи опорні схеми.. Творче завдання: скласти казку «Подорож країною Складів»

IХ. ОЦІНЮВАННЯ

Сценарій


інтелектуально-розважальної гри “Калейдоскоп”

Хід гри


Ведучий. Увага! Увага!

Розпочинаємо інтелектуально-розважальну гру

«Калей­доскоп»!

Красива, гарна, приваблива назва, добре знайоме з

ди­тинства

слово. Хто з нас не тримав у руках цієї іграшки, в захопленні спостерігаючи, як змінюються в ній форми і кольори загадкових скелець? На нашій грі теж змінюва­тимуться кольори-завдання. Ми будемо подорожувати по казковій країні знань від станції до станції, і все чекати­мемо чогось нового, цікавого і незвичайного. І воно обов'язково буде!

А тепер познайомимось з учасниками гри. Перед нами дві команди. Зліва ми бачимо учасників команди «Еру­дит» (привітайте їх!), справа — команда «Вундеркінд» (підтримайте учасників).

Судити сьогоднішню зустріч буде високоповажне журі.

Тож гра починається! Калейдоскоп починає крутитися.

(На сцену під жваву музику виходить дівчинка з табличкою «Словесна»).

Перша зупинка на станції «Словесна».

Все починається зі слова...

Як писав Т.Г. Шевченко:

«Ну що, здавалося б, слова —

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється, ожива, як їх почує...».


На цій станції наші гравці покажуть, який словниковий запас мови вони мають. Я впевнена, що вони гарно впораються із завданням, яке я їм запропоную. Пе­ред вами два однакових конверти. У кожному з них — букви: по 2 букви, що позначають приголосні звуки, і по одній, що позначають голосні.

Нашим гравцям треба пригадати і записати якомога більше іменників з цими буквами.

Часу в них рівно стільки, скільки буде звучати музика.

А ми з вами дивимось танець у виконанні учасників танцювального ансамблю.



(Команди зачитують слова, чиє слово буде останнє — той і переміг).

А ми рушаємо далі.



(Знову звучить музика, виходить дівчинка з табличкою «Казка»).

Ведучий. Назва цієї станції повертає нас у чудовий світ казки. Скільки переслухано і перечитано казок! Більшість з вас ще і зараз захоплюється читанням казки. Це і не дивно. Адже в казках зникає бідність, і всі стають багати­ми, добро перемагає зло, правда бере гору над кривдою.

Сподіваємось, що так буде і в нашому житті.

А завдання буде таким: уважно прослухавши уривок з казки, назвати її. Причому треба пам'ятати, що наз­ва казки складається зі слів-антонімів. А які слова ми називаєм антонімами?

Наведіть приклади (день — ніч, добро і зло).

Отже, слухайте...

1. «От раз пан і каже лакею:

— Принеси мені, — каже, — Видиме і Невидиме. Той іде, плаче, прийшов у ліс. Дивиться — стоїть хатка. Він і зайшов у ту хату...».

(«Видиме і Невидиме»)

2. «Дід плаче, баба плаче, курочка кудкудаче, а ворітця ж риплять.

Прилетіла сорока та й питає у ворітець:

— Чого ви скрипочите?».



(«Дід та баба»)

3. «Підкрався він до чудовиська, схопив його за шию і почав душити.

— Хто ти? Чому нищиш моє добро?

— Я — Щастя твого брата і йому допомагаю.

— А моє Щастя де?


  • Твоє Щастя приспала твоя Біда».

(«Біда і Щастя»)

4. «Кривда знову каже:

— Правдо, я голодна!

— Та і я голодна, але ж мовчу!

— Будемо полуднувати.

Посідали. Правда і не розв'язала своєї торбини, бо по­рожня».



(«Правда і Кривда»)

5. «Вийшов чоловік у садок, а там хтось стоїть.

— Хто ти? — питає чоловік.

— Не впізнаєш? Я — Смерть. Прийшла забрати твого сина!

Чоловік почав просити:

— Ой, не бери мого сина! Візьми краще мене!». («Життя і Смерть» )

6. «Через три роки знову прийшов чудотворець у те ж село і проситься у чоловіка переночувати.

— Ти можеш мені в хаті наслідити, — каже чоловік, і не пустив.

Відказує чудотворець:

— Як тобі прийшло, так і назад піде, бо ситий голодномy не вірить».



(«Ситий голодному не вірить»)

(На сцені з’являється дівчинка з табличкою “Загадка” ).

Яка чудова назва станції!

Зупиняючись на ній, маємо змогу ще раз повернутись до своїх ще зовсім юних літ, коли кожен з вас так любив загадувати загадки.

Учасники гри завдання одержали раніше. Кожен з них повинен був підготувати одну загадку для свого суперника.

Команда “Ерудит” загадує загадку про живу природу, а “Вундеркінд” – про неживу природу.

На кожну відгадку дається лише 2 способи. Тож будьте уважні!



«Ерудит».

  1. З гілки — на стежинку,

З травки — на билинку

Стрибає пружинка,

Зелена спинка. (Коник)


  1. Багато майстрів

побудували хату без кутків. (Мурашник)

3. На дереві гойдається,

Жупан колючий має,

На літо одягається,

А восени скидає. (Каштан)


  1. Хто більше за всіх кричить,

а менше за всіх робить? (Півень)

  1. Що літає дуже гарно,

Робить діло всім погане?

Як раніш нас всіх устане,

То в саду чогось не стане. (Метелик)

«Вундеркінд».


  1. Йшла зоряниця, красна дівиця,

Через покоси, гублячи сльози...

Місяць дивився і засмутився,

Сонечко встало — слізки зібрало. (Роса)


  1. Живе без тепла,

Говорить без язика,

Ніхто його не бачить,

А всі чують.(Ехо)


  1. Не скляний він, не з металу,

А прислухайся — дзвенить.

Риє землю він розталу

І в далеку даль біжить. (Струмок)


  1. Два брати рідні:

Одного всі бачать,

Але не чують,

Другого всякий чує,

Але не бачить.(Грім і блискавка)



  1. Він скрізь: у полі і в саду,

А в дім не попаде,

І я тоді лиш з дому йду,

Копи вже, він не йде. (Дощ)

(На сцену виходить дівчинка з табличкою «Фразеологічна»).

Ведучий. Що ж це за станція така?

І що ж чекає наших учасників на цій станції?

«Фразеологічна» — від слова «фразеологія». Ми вживаємо у мові фрази — вислови з незрозумілим, на перший погляд, значенням.

Зараз ми спробуємо знайти ці фрази у віршах.

Слухайте!

1. Спитали Клима раз:

— Яка найкраща птиця,

Чи чиж, чи соловей, чечітка чи синиця? Голодний Клим озвавсь з баса:

— Найкраща птиця — ковбаса! — Голодній, бач, кумі хліб на умі!

— Який фразеологічний вислів ви почули?

2. В цирку був я з дідусем,

Ми там бачили усе:

І жонглера, і ведмедя

На швидкім велосипеді...

Я вертівся, дід спитав:

— Ти прийшов ловити гав?

Аж піднявся я із лави:

— Та які ж у цирку ґави?

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже, зрозумій!



  1. Я, сестричка й менший брат

Втрьох збирали виноград.

Сперечалися ми все:

Хто з нас кошик понесе?

Дідуся ми розгнівили:

— Що ви кашу заварили?

— Де ж та каша? — мовив брат, —

— Ми збираєм виноград!

Ну й дідусь мій Веремій!

Що він каже, зрозумій!

Я бачу, що ви вмієте знаходити фразеологізми у мові.

А чи вмієте ви пояснювати, розтлумачувати їхнє зна­чення? Ось це ми і перевіримо.

У конвертах — завдання. Учасникам гри потрібно замінити фразеологізм одним словом — синонімом.



1 конверт.

1. Збити з пантелику — заплутати.

2. За розум взятися — порозумнішати.

3. Прикусити язика —- замовкнути.

4. Як зірок на небі — багато.

5. Ні пари з вуст — мовчати.

6. Брати верх — перемагати.

2 конверт.

1. Як кіт наплакав — мало.

2. За царя Панька, як була земля тонка — давно.

3. Як оселедців у бочці — багато.

4. Під самим носом — близько.

5. Від горшка два вершка — малий.

6. Пасти задніх — відставати.

Ведучий. Щоб наші учасники гри трішки відпочили, я пропоную послухати пісню.

(На сцену виходить дівчинка з табличкою «Ерудит»).

Ведучий. І, нарешті, ми доїхали до останньої зупинки. Назва її «Ерудит». Що означає це слово?

Ерудит ~ це людина, яка має глибокі всебічні знання, людина начитана, яка багато знає.

Виходячи з цього, ви розумієте, які завдання ми підго­тували нашим гравцям на цій зупинці. Учасникам гри за 2 хвилини потрібно відповісти (і відповісти правильно) на якомога більше запитань. Виграє та команда, яка дасть більше правильних відповідей.

Запитання команді «Ерудит».

1. Спільна частина споріднених слів називається... (корінь).

2. Скільки звуків у слові «джміль»? (4)

3. Перекладіть українською мовою слово «восход». (Схід)

4. Скільки складів у слові «п'ють»? (І)

5. До якої частини мови належать слова «я», «ми», «ви»? (Займенники)

6. Як перенести з рядка в рядок слово «яма»? (Ніяк)

1. Як називається частина мови, що означає кількість предметів? (Числівник)

8. Назви дієслова і іменники, які звучать і пишуться од­наково. (Діти — діти, ніс — ніс)

9. Хто написав рядки:

«Дикі гуси на озеро впали,

Тихі води кругом розгойдали,

Розцвіли, як купали великі,

Довго-довго їх чулися крики...»?. (О. Олесь)

10. Як називаються слова, що звучать по-різному, але мають однакове значення? (Синоніми)

11. До якої частини мови належать слова: «білий», «пух­настий», «іскристий»? (Прикметники)

12. Хто автор казки «Кирило Кожум'яка»? (Народ)

13. Якого роду слово «матір»? (Жіночого)

14. Поставте у однину слово «ножиці». (У однині не вживається)

15. Хто написав рядки: Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть...»? (Т.Г. Шевченко)

16. Який відомий педагог народився у Білопіллі? (А.Макаренко)



Запитання команді «Вундеркінд».

1. Змінна частина слова називається... (закінчення).

2. Скільки звуків у слові «ґедзь»? (3)

3. Перекладіть українською мовою слово «север». (Північ)

4. Скільки складів у слові «осінь»? (2)

5. До якої частини мови належать слова: «читаєш», «ма­люють»?



(Дієслова)

6. Як перенести з рядка в рядок слово «блиск»? (Ніяк)



  1. Як називається частина мови, що означає порядок при лічбі?

(Числівник)

8. Як називаються слова протилежні за значенням? (Ан­тоніми)

9. Скільки букв у слові «льон»? (4)

10. Хто написав рядки:

«...Я туди, а він сюди,

— Не віддам, — кричить, нізащо.

Ти ялинку посади,

А тоді рубай, ледащо!»?(О.Олесь)

11. Якого роду іменники: озеро, море, небо? (Середнього)

12. Хто автор казки «Кривенька качечка»? (Народ)

13. До якої частини мови належать слова: «весела», «яскрава», «швидка»? (Прикметники)

14. Поставте у однину слово «граблі». (Не можна)

15. Хто написав рядки:

«Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива...»? (Т.Шевченко)

16. Який видатний поет жив у Білопіллі? (О.Олесь)



Підведення підсумків.

Журі оголошує переможців гри. Діти отримують подарунки).


Висновки
У свій час В.Сухомлинського давав поради учителеві: «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, неосмислене. Шлях до осмислення фактів, речей, явищ, до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, висновки) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодіння знаннями» .

Саме керуючись цією порадою, педагоги мають активно впроваджувати у процес викладанняукраїнської мови опорні схеми.



Таким чином, якщо вчитель на уроках української мови буде постійно використовувати опорні схеми, то це сприятиме проведенню багаторазового повторення матеріалу й водночас підводитиме дітей до узагальнення всієї теми. Також внаслідок систематичного застосування вищез азначених схем досягається економія навчального часу, активізується пізнавальна діяльність школярів.

Використана література


  1. Альтшуллер Г.С. Робоча книга з теорії розвитку творчої особистості.

Частина 1.-Кишинів: МНТЦ «Прогрес», 1990. - 237с.

  1. Ардашаєва Л. Є. Опорні схеми й конспекти на уроках російської мови талітератури. // Інтернет-журнал "Ейдос". - 2010. - 19 березня.

  2. Брандесом Р.Ф. Про творчу активність учня на уроці . - Челябінськ, 1988.

  3. Гумільов Л.Н. Пошуки вигаданого царства. - М., 1970. - С. 347-348.

  4. Мігуш Т.А. « Використання опорних схем і конспектів на уроках української мови»

  5. Міжнародний конкурс вчителів. Збірник матеріалів 1-го пед.семінара."Артек", 2000. - 68с.

  6. Конспекти Ю.С. Меженка http://uznajka.com/view_post.php?id=97








Скачати 330.61 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©www.shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка