Програма нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалаврів



Скачати 265.01 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір265.01 Kb.
#19833
ТипПрограма


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384


Форма № Н-3.03

Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України



БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

ФОЛЬКЛОР



Програма


нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалаврів

напряму 6.020303 «Українська мова і література

(шифр і назва напряму)

спеціальності «Українська мова і література»

(шифр і назва спеціальності)
(Шифр за ОПП________)

Бердянськ

2012 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Бердянський державний педагогічний університет

(повне найменування вищого навчального закладу)

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Філоненко Софія Олегівна, к.філол.н., доц.


Обговорено та рекомендовано до видання вченою радою Бердянського державного педагогічного університету 30 серпня 2012 року, протокол № 2.

Вступ
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Фольклор” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму 6.020303 «Українська мова і література».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є українська усна народна творчість (український фольклор) у його взаємозв’язках із життям і побутом українського народу, мистецтвом і літературою.

Міждисциплінарні зв’язки:

  1. Українознавство (народні вірування, звичаї, обряди, народний календар, слов’янська міфологія).

  2. Історія України (походження українського народу, первісний лад на території України, національно-визвольні війни проти турків і татар, проти польської шляхти, Гайдамаччина, історія українського козацтва, історія українських січових стрільців).

  3. Вступ до літературознавства (роди, види і жанри літератури, специфіка літератури як виду мистецтва, зображально-виражальні засоби), основи віршування).

  4. Історія давньої української літератури (вертепна драма, легенди, перекази, паремії та інші жанри фольклору в пам’ятках давньої літератури).

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Змістовий модуль 1. Фольклор і фольклористика

Змістовий модуль 2. Епічні жанри фольклору

Змістовий модуль 3. Ліро-епічні жанри фольклору

Змістовий модуль 4. Ліричні жанри фольклору

Змістовий модуль 5. Календарна обрядовість

Змістовий модуль 6. Драматичні жанри фольклору

1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Фольклор” є ознайомлення студентів з феноменом усної народної творчості, специфікою фольклору, його жанровою системою, історією і поетикою окремих жанрів, особливостями усної народної творчості кожного історичного періоду, взаємодією фольклору і літератури.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Фольклор” є



  1. Сформувати у студентів систему знань про українську усну народну творчість, її специфіку, закономірності розвитку, спосіб побутування фольклору.

  2. Ознайомити студентів з жанровою системою українського фольклору, історією і поетикою провідних жанрів.

  3. Дати студентам уявлення про фольклористику як науку, її методи. завдання, проблематику, ознайомити їх із найвідомішими фольклористичними працями про усну народну творчість взагалі і про окремі жанри зокрема.

  4. Виробити у студентів вміння аналізу наукової літератури з проблем фольклористики, навички аналізу фольклорного твору.

  5. Ознайомити студентів з методикою збирання фольклорних творів.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати :

  • значення терміна «фольклор», його обсяг у різних наукових традиціях, співвідношення з синонімічними термінами (усна народна творчість, усна народна поетична творчість, словесність тощо);

  • специфічні риси фольклору в порівняні з художньою літературою,

  • основні теорії походження фольклору;

  • періодизацію історії українського фольклору;

  • предмет і завдання фольклористики, її зв’язок з іншими науками, провідні методи;

  • основні етапи розвитку української фольклористики, наукові школи української і світової фольклористики, актуальні проблеми фольклористики на сучасному етапі;

  • значення наступних понять: фольклорний жанр, фольклорний цикл, синкретичність, міф, міфологія, міфологема, анімізм, антропоморфізм, магія, тотемізм, фетишизм, культ, демонологія, двовір’я, вірування, автентичний фольклор, міський фольклор, дитячий фольклор, псевдофольклор, постфольклор, обряд (ритуал), звичай, обрядовість, свято, обрядовий фольклор, мандрівний сюжет, кумулятивність, формульність, фольклоризм, фольклоризація та ін..;

  • складники фольклорного жанру, основні принципи класифікації фольклорних жанрів, жанрову систему українського фольклору;

  • визначення, історію назви-терміна, жанрові ознаки, риси поетики, історію, класифікації, спосіб побутування, форму виконання, історію збирання, видання і дослідження, зв’язок з художньою літературою фольклорних жанрів, що вивчаються за даною програмою.


вміти :

  • самостійно опрацьовувати наукові першоджерела, збірники фольклорних текстів, періодичні видання з фольклористики, словники, довідники, енциклопедії;

  • працювати з бібліотечним каталогом, бібліографічними покажчиками, пошуковими системами Інтернету з метою отримання інформації з дисципліни, укладати і правильно оформляти бібліографію з певного розділу фольклористики;

  • виконувати фольклорні твори різних жанрів (зважаючи на наявність вокальних, драматичних і хореографічних здібностей);

  • аналізувати фольклорний твір, характеризувати його ідейно-тематичні особливості, визначати його приналежність до певного жанру;

  • поірвнювати варіанти одного й того ж фольклорного твору; фольклорний і літературний твори, що мають типологічні зв’язки (сюжет, мотив, образи тощо); фольклорні жанри в усній народній творчості різних народів;

  • записувати фольклорні твори, складати їх паспорти;

  • аналізувати і порівнювати провідні концепції, підходи до різних фольклористичних питань, визначаючи і аргументуючи власну позицію щодо тої чи іншої проблеми;

  • доводити власні думки в ході дискусії, підтверджувати їх переконливими прикладами;

  • самостійно узагальнювати і систематизувати знання з певного розділу дисципліни, укладаючи схеми, таблиці, опорні конспекти, розробляючи презентації в електронному вигляді.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин / 3 кредити ECTS.


2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Фольклор і фольклористика

Специфіка фольклору


Походження терміну “фольклор”, його обсяг у різних наукових традиціях. “Широке” і “вузьке” розуміння терміну. Синонімічні терміни (усна народна творчість, усна народна поетична творчість, словесність тощо), їх обсяг та історико-культурний контекст. Синкретичність фольклору, її джерела. Словесний, музичний, драматичний і хореографічний фольклор. Фольклор у системі народної творчості. Проблема народності фольклору. Фольклор як мистецтво слова. Відмінність фольклору від літератури. Усність фольклору. Роль пам’яті в його творенні та збереженні. Колективність фольклору як проблема його творення і побутування. Анонімність фольклору. Імпровізаційність і традиційність фольклору. Взаємозв’язок традицій і новотворення у фольклорі. Історичні типи фольклорної традиції: архаїчний фольклор, класичний (стадіальний, традиційний) фольклор і “постфольклор” (сучасний, нетрадиційний). Варіативність фольклору, проблема стійкості усного тексту в різних фольклорних жанрах, ступені варіювання фольклорних текстів. Стереотипність змісту та стилістики фольклору. Сільське середовище побутування фольклору. Фольклор автентичний і вторинний. Особливості побутування фольклору в міському середовищі. Феномен “псевдофольклору” радянської доби. Функції фольклору. Пізнавальний, виховний, естетичний потенціал фольклору.

Походження та історія фольклору


Проблема періодизації історії українського фольклору. Теорії походження народної творчості: біологічна, утилітарна, естетична, трудова, ігрова тощо. Поняття про первісне синкретичне мистецтво. Його зв’язок з ранніми формами фольклору. Антропоморфізм, анімізм, тотемізм, магія і розвиток фольклору. Роль гри, праці й мови в походженні фольклору. Утилітарна та естетична функція ранніх форм фольклору. Фольклор і міфологія. Міфологеми, відбиті в різних жанрах усної народної творчості (колядках, легендах і переказах, казках, замовляннях, весільному обряді тощо). Чинники виділення фольклору в окремий вид мистецтва.

Фольклор Київської Русі, його провідні жанри. Відбиття в ньому “двовір’я”. Вплив християнства на фольклор. Відбиття монголо-татарського нашестя у фольклорі. Український фольклор ХІV-XVII століть, його жанрова система. Виникнення і розвиток героїчного епосу (народних дум та історичних пісень). Фольклор XVIII-XIX століть. Відображення в ньому кріпосницького гніту та антикріпосницької боротьби українського народу. Поява нових жанрів соціально-побутової лірики. Робітничий фольклор. Фольклор ХХ століття. Проблема новотворчості у фольклорі. Відображення трагічних сторінок української історії у фольклорі. Фольклор про громадянську війну, колективізацію, голодомор, Велику Вітчизняну війну. “Псевдофольклор” радянської доби як проблема фольклористики. Сучасний стан українського фольклору. Проблема існування “постфольклору”.


Фольклористика як наука


Предмет і завдання філологічної фольклористики. Місце фольклористики серед інших гуманітарних дисциплін. Її зв’язок з дисциплінами філологічного циклу: літературознавством, мовознавством. Фольклористика та етнографічні дисципліни: культурна антропологія, етнологія, українознавство, етнопсихологія тощо. Фольклористика й історична наука. Фольклористика та мистецтвознавство.

Методологія і методика фольклористики. Дескриптивні й компаративні методи. Збирацька, польова діяльність фольклористів. Методика збирання фольклору як проблема фольклористики.

Проблема жанру у фольклористиці. Велике значення категорії жанру для диференціації фольклорних текстів. Складові фольклорного жанру. Генеза, зміст, форма побутування, відношення до музики і поетика тексту як жанротворчі чинники. Прозаїчне й поетичне мовлення у фольклорі як жанротворчий чинник. Поділ жанрів на роди: епічний, ліричний, драматичний, ліро-епічний. Обрядові й необрядові жанри. Фольклор дорослих людей і дитячий фольклор. Поняття “жанровий різновид”. Система жанрів української усної народної творчості. Міжжанрова взаємодія. Проблема “малих” фольклорних жанрів.

Предмет і завдання курсу “Українська усна народна творчість”, його місце в підготовці вчителя-словесника до викладання у національній школі.


Історія української фольклористики


Початковий етап української фольклористики. Відомості про український фольклор до ХІХ-го ст. Залишки фольклорних творів у писемних пам’ятках давньоруської літератури. Відомості про український фольклор в описах арабських мандрівників Х-го ст. Український фольклор у слов’янських літературних збірниках та граматиках. Українська пісня в збірнику Гердера “Голоси народів у піснях”. Українські пісні у московських збірниках ХVIII ст. Вплив фольклору на давню українську літературу. Рукописні пареміографічні збірки XVII-XVIII століть.

Етап становлення української фольклористики як науки. Фольклористична діяльність українських романтиків. Перші збірники українських народних пісень: М.Цертелєва, М.Максимовича. Українські пісні в альманахах І.Срезнєвського. Фольклористична діяльність “Руської трійці” (М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький). Значення їхнього альманаху “Русалка Дністровая” (1837 р.) для розвитку української фольклористики.

Наукові школи української фольклористики ХІХ-го ст.: міфологічна, міграційна, історична; основні теоретичні положення та їх застосування в наукових працях. Фольклористичні дослідження М.Костомарова, П.Куліша, М.Драгоманова, В.Антоновича, П.Чубинського, М.Сумцова, П.Житецького, О.Потебні, І.Франка, В.Гнатюка та інших фольклористів ХІХ-го ст. Роль Південно-Західного відділення Російського географічного товариства в організації збирання, видання і дослідження українського фольклору. Широке розгортання збирацької і дослідницької роботи в 90-х рр. ХІХ-го ст. Публікації усної народної творчості в періодичних виданнях і фахових часописах “Етнографічний збірник”, “Матеріали до українсько-руської етнології”, “Киевская старина”, “Житє і слово”, “Сборник Харьковского историко-филологического общества”, “Этнографическое обозрение” тощо. Організація фольклористичної діяльності Науковим Товариством ім.Т.Шевченка (Львів). Фольклористична діяльність М. Грушевського.

Українська фольклористика ХХ-го ст. Основні етапи її розвитку. Західноєвропейські наукові школи (“фінська”, психоаналітична, структурна, семіотична) і українська фольклористика. Збирання, видання, дослідження українського фольклору у ХХ-му ст. Проблеми розвитку радянської фольклористики. Роль Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії ім. М.Т.Рильського в організації фольклористичної діяльності. Основні фольклористичні видання. Тенденції розвитку української фольклористики у 80-90-х рр. ХХ-го ст.

Відомості про історію української фольклористики на уроках української літератури, народознавства та історії України в середній школі.
Змістовий модуль 2. Епічні жанри фольклору

Форми побутування усної народної оповідальної творчості. Казкова і неказкова проза, їх основні відмінності (в характері вимислу, формах побутування, в сюжетиці, стилістичні).


Українські народні казки


Казка як унікальний жанр фольклору. Проблема визначення жанру різними фольклористами. Жанрові домінанти казки: свідома настанова на вигадку, фантастичність змісту, захопливість, своєрідність сюжету, казковий герой. Інші жанрові ознаки казки: оповідний характер, прозаїчність, сюжетність, пригодницький характер дії, багатоепізодність, розвинена естетична сторона, щасливий фінал, казкова “обрядовість” (зачини, кінцівки, сталі казкові формули). Вставні елементи в казці: загадки, пісні тощо. Проблема класифікації казок. Покажчики казкових сюжетів (А.Аарне, М.Андрєєва).

Чарівна казка – провідний і репрезентативний жанр казкової прози. Проблема її визначення, провідні ознаки. Походження чарівної (фантастичної, героїко-фантастичної) казки. Проблема походження чарівної казки в різних фольклористичних школах: міфологічній, міграційній, історичній, структуральній. Зв’язок казки з міфологією. Спільне й відмінне в чарівної казки і міфу. Міфологеми (тотемічні, антропогонічні, антропоморфічні) в чарівній казці. Проблема структури сюжету чарівної казки в дослідженнях О.Веселовського, В.Проппа. Функції і типологія казкових персонажів. Казковий герой, його характерні риси. Чарівні помічники і чарівні предмети. Негативні персонажі (злотворці, кривдники). Природа фантастики в чарівній казці. Основні мотиви чарівних казок. Художня форма казки. Поняття про казкову обрядовість. Символіка казок. Магічні числа в казці. Збирання, видання і дослідження українських чарівних казок. Вивчення жанру чарівної казки в середній школі.

Проблема походження казок про тварин, їх зв’язок з тотемічними міфами і мисливськими оповіданнями. Основні мотиви й образи казок про тварин. Особливості розвитку сюжету. Прийоми типізації та індивідуалізації персонажів. Алегоричність казок про тварин. Комічний ефект в казках про тварин. Природа фантастики в казках про тварин. Виховний та пізнавальний потенціал тваринних казок. Збирання, видання, дослідження українських казок про тварин. Кумулятивні казки, проблема їх походження, особливості побудови. Вивчення казок про тварин та кумулятивних казок у середній школі.

Місце побутових (новелістичних) казок серед інших видів казок. Специфіка фантастики в побутових казках. Образи позитивних і негативних персонажів. Алегоричні образи (Доля, Злидні, Правда і Кривда). Прийом протиставлення в казках. Соціальний зміст і сатира побутових казок. Особливості поетики побутових казок. Збирання, видання і дослідження українських побутових казок. Вивчення побутових казок у середній школі.


Легенди і перекази


Легенди і перекази як жанри неказкової фольклорної прози. Їх відмінність від казки. Походження і розвиток термінів “легенда”, “переказ”. Походження легенд. Легенди і міфи. Основні види легенд: апокрифічні, міфологічні, історико-героїчні. Мотив метаморфози в міфологічних легендах. Відбиття в них язичницького світогляду. Легенди про походження певних місцевостей, річок тощо. Вияви демократичного начала в апокрифічних легендах. Змішування язичницького та християнського начал в апокрифічних легендах. Їх зв’язок з літературним жанром апокрифів. Відображення в історико-героїчних легендах історичних періодів боротьби проти гнобителів українського народу. Історичні перекази. Поетика легенд і переказів. Збирання, видання и дослідження українських легенд і переказів. Легенди і перекази в художній літературі. Легенди та перекази на уроках української літератури в середній школі.

Народні оповідання


Жанр народного оповідання. Спільне і відмінне з жанрами казки, легенди й переказу. Тематика народних оповідань. Особливості зображення історичних та особистісних подій у народних оповіданнях. Художня форма народних оповідань. Проблема їх історизму. Вивчення і видання народних оповідань. Народні оповідання і художня література.

Народні анекдоти

Визначення жанру анекдоту. Спільне і відмінне з жанром побутової казки. Основні тематичні групи анекдотів. Способи вираження комічного в анекдотах. Художні особливості анекдотів. Народна мораль та ідейна спрямованість у народних анекдотах. Жанр народного анекдоту й художня література. Збирання, видання і дослідження українських народних анекдотів.



Прислів’я і приказки

Жанрові ознаки паремій: стислість, лаконічність, образність, ритмізованість, народність змісту, узагальнене значення, повчальність. Вживання паремій у живому мовленні, зміна їхнього значення в залежності від мовного і ситуативного контексту. Жанрові різновиди паремій: прислів’я, приказки, загадки, народні побажання, народні порівняння, прикмети, тости, стягнені анекдоти, каламбури, прокльони, етикетні формули тощо. Пареміологія (паремістика) як розділ фольклористики, який досліджує паремії. Відомості з історії світової та української паремістика. Пареміографія як теорія укладання збірників паремій. Відомості з історії світової та української пареміографії. Найбільші українські збірники паремій: М.Номиса, І.Франка. Принципи укладання збірників паремій: алфавітний, тематичний, метод опорно-гніздових слів, історико-тематичний, комбінований. Проблема походження прислів’їв і приказок. Відбиття в них язичницьких уявлень, давніх правових норм. Філософічність прислів’їв і приказок. Відображення української історії в пареміях. Національне та інтернаціональне у прислів’ях та приказках. Тематичні групи прислів’їв і приказок. Художні особливості прислів’їв і приказок, їх структура й ритміка. Сатира й гумор у прислів’ях і приказках. Вживання прислів’їв і приказок у художній літературі. Виховне, естетичне й пізнавальне значення прислів’їв і приказок, їх вивчення на уроках літератури, використання на уроках мови, історії, народознавства в середній школі.



Загадки

Походження загадок, їх зв’язок з первісними ритуалами (ініціація, весілля тощо). Функції загадок в архаїчних культурах. Зв’язок загадок і “таємної мови”, табу на називання священних предметів. Визначення жанру загадки. Її схожість і відмінність від прислів’їв і приказок. Різноманітність тематики загадок. Принципи побудови загадок, двочастинна структура (власне загадка-питання і відгадка (здогадка, відповідь)). Поетика загадок. “Алогічність”, “абсурдність”, “парадоксальність” змісту загадок. Їхня метафоричність. Звукова інструментовка загадок. Здатність включатися до інших фольклорних жанрів (балади, русальні пісні, казки). Використання загадок в художній літературі. Пізнавальне, розважальне, розвиваюче й естетичне значення загадок. Збирання, видання і дослідження українських загадок. Вивчення жанру загадки в середній школі.


Змістовий модуль 3. Ліро-епічні жанри фольклору

Українські народні думи


Епос як явище світової культури. Епос усний та книжний. Походження українського героїчного епосу: народних дум та історичних пісень. Зв’язок з українською історією й культурою. Українські народні думи та героїчний епос інших народів світу: спільне та відмінне. Зв’язок народних дум з билинами, голосіннями. Історія записування, видання і дослідження народних дум. Проблема фальсифікатів. Походження терміну “дума”. Перші визначення жанру думи. “Реалістичність” народних дум. Гіперболізм як єдине порушення життєвої правди. Співвідношення епічного й ліричного первнів у думах. Речитативний спосіб виконання дум. Імпровізаційність тексту та мелодії думи. Традиційна композиція думи: зачин (заплачка), основна частина (власне дума) і кінцівка (молитва, славословіє). Поділ тексту думи на тиради (уступи, періоди). Функції ретардацій у думах. Форми оповіді (монолог, діалог, розповідь). Стилістика народних дум (домінування епітетів, повторів, дієслівної рими, архаїчної лексики). Кобзарі, бандуристи, лірники як творці та виконавці дум. Кобзарське мистецтво на Україні: його національна та соціальна місія. Кобзарські братства та школи. Типи виконавців (носії, імпровізатори, творці). Найвідоміші українські кобзарі: О.Вересай, А.Шут, М.Кравченко та інші. Трагічна доля українського кобзарства у ХХ столітті. Історико-хронологічні цикли дум. Відображення в думах старшого циклу боротьби українського народу проти турецько-татарських поневолювачів. Своєрідність дум-плачів. Думи про боротьбу з польськими поневолювачами. Хмельниччина в народних думах. Образи народних ватажків. Думи ХХ століття. Відображення в них трагічних сторінок української історії. Соціально-побутові думи. Особливості їх змісту та ідейної спрямованості. Українські народні думи й художня література. Використання дум на уроках історії України в середній школі. Вивчення жанру народної думи на уроках української літератури в середній школі.

Історичні пісні


Походження терміну “історична пісня”. Визначення жанру історичної пісні. Її відмінність від жанру думи. Специфіка історизму. Ідейний зміст українських історичних пісень. Проблема конкретності й об’єктивності змісту історичних пісень. Образки народних ватажків у них. Прийом гіперболізації. Основні цикли історичних пісень. Пісні про боротьбу з турецько-татарськими загарбниками. Пісні про боротьбу з польською шляхтою. Образ Богдана Хмельницького та народних ватажків в історичних піснях. Пісні про Коліївщину. Пісні про стихійні народні повстання. Пісні про зруйнування Запорізької Січі. Історичні пісні ХХ-го ст.: проблема віднесення до цього жанру таких циклів, як пісні січових стрільців, повстанські пісні, емігрантські пісні, пісні про голодомор 1933 р. та колективізацію. Історичні пісні періоду Великої Вітчизняної війни. Особливості поетики історичних пісень. Використання історичних пісень у художній літературі. Збирання, видання й дослідження історичних пісень. Вивчення жанру історичної пісні в середній школі.

Пісні-хроніки

Особливості жанру пісні-хроніки. Спільне й відмінне з жанром історичної пісні. Поетика пісень-хронік. Основні мотиви та образи. Дослідження пісень-хронік, використання їх у художній літературі.


Балади


Визначення балади. Походження терміну “балада”. Походження і розвиток балад. Джерела сюжетики балад. Особливості тематики та ідейної спрямованості баладних пісень. Жанрові ознаки балади: сполучення ліричного, епічного та драматичного первнів, психологізм, немотивованість вчинків персонажів, фрагментарність оповіді, змалювання аномальних, трагічних ситуацій, повчальність. Особливості фантастики в баладах. Балада й міф, балада й ритуал. Мотив метаморфози в баладах. Символіка балад. Художні особливості балади. Автологічний стиль. Повтор як типовий прийом у баладах. Форми оповіді в баладах. Тематичні групи балад. Принципи класифікації баладних сюжетів. Балади про дошлюбні стосунки молоді (про кохання), про родинне життя, історичні та соціально-побутові балади. Сюжети фольклорних балад і художня література. Вивчення жанру балади в середній школі. Збирання, видання й дослідження українських народних балад.

Замовляння


Походження замовлянь, язичницька картина світу в них. Замовляння і народна магія, анімізм, антропоморфізм, тотемізм, фетишизм. Ритуальна природа замовляння: співвідношення слова й дії. Замовляння й міф. Структура замовлянь. Типологія словесних формул і формульних тем у замовлянні (заклинання, молитва, прокльон, погроза, опис ритуалу, міфологічний сценарій, магічний паралелізм, “закріпка”). Принцип кумулятивності. Язичницькі і християнські елементи в замовляннях. Символіка замовлянь (астральна, водяна, речова, предметна, символіка кольору, числа і дії). Проблема класифікації замовлянь. Художні особливості українських замовлянь. Збирання, видання і дослідження українських замовлянь.

Голосіння


Визначення жанру голосіння, його зв’язок з поховальним обрядом. Проблема віднесення голосінь до жанрової групи родинно-обрядової лірики. Відбиття язичницьких уявлень про смерть людини. Імпровізаційність голосінь. Їх реалістичність, відбиття тяжких умов життя народу. Емоційність та експресивність голосінь. Глибокий ліризм. Види голосінь. Голосіння за живими людьми (рекрутські). Композиція голосінь, їх метрична й ритмічна будова. Речитатив як форма виконання. Збирання, видання й дослідження голосінь.
Змістовий модуль 4. Ліричні жанри фольклору

Фольклорна лірика


Поняття про фольклорну лірику, її жанрові різновиди (цикли). Відмінність від літературної лірики. Жанр пісні, його особливості. Поетика ліричної пісні. Узагальненість ліричного переживання. Особливості сюжету й композиції ліричної пісні: послідовність ліричних ситуацій, кожній із яких відповідає певна формульна тема. Репертуар композиційних прийомів: прийом повтору, прийом психологічного паралелізму, його структурні типи, прийоми “поступове звуження образу”, “кількісне протиставлення”, “виключення одиничного”, діалогічна форма, монологічна форма. Основні тропи в ліричних піснях. Символіка ліричних пісень. Широка й різноманітна тематика ліричних пісень.

Родинно-побутові пісні

Цикли родинно-побутової лірики. Відображення в них родинного життя. Колискові пісні як жанр родинно-побутової лірики. Їх утилітарне призначення. Домінування ритмічного компоненту над смисловим. Основні мотиви й образи колискових пісень: колиска, дитина, мати, кіт, птахи, Сон і Дрімота тощо. Художні особливості колискової пісні. Її сповідальність, інтимність. Імпровізаційність колискових. Специфіка мови колискових пісень. Фольклорні й літературні колискові. Соціальні й патріотичні мотиви в колискових піснях. Виховне та естетичне значення колискових. Збирання, видання й дослідження колискових пісень. Ознайомлення школярів з жанром колискової пісні.

Походження пісень про кохання. Їх основні тематичні групи, їх мотиви та образи. Поетика пісень про кохання. Символіка пісень про кохання: астральна, водяна, рослинна, тваринна. Ліричний герой (героїня) пісень про кохання. Народна мораль у піснях про кохання. Збирання, видання й дослідження українських народних пісень про кохання. Вивчення творів цього жанру в середній школі.

Цикл пісень про родинне життя. Основні мотиви пісень про родинне життя. Образи нещасної жінки, лютої свекрухи, сироти, удови тощо. Мотиви смутку й страждання в цих піснях. Художні особливості пісень про родинне життя. Збирання, видання і дослідження пісень про родинне життя. Мотиви й образи пісень про родинне життя в художній літературі. Вивчення цього циклу пісень у школі.

Жанр жартівливих пісень. Способи вираження комічного в них. Художні особливості жартівливих пісень. Основні їх образи. Народна мораль у жартівливих піснях. Жартівливі пісні й художня література. Видання, збирання й дослідження жартівливих пісень. Ознайомлення школярів із жанром жартівливої пісні.

Соціально-побутові пісні


Система соціально-побутових пісень: козацькі, чумацькі, кріпацькі, наймитські, бурлацькі, заробітчанські, рекрутські, солдатські, ремісницькі й робітничі. Відображення в них явищ суспільного життя. Відтворення народних настроїв і поглядів. Ідейне спрямування. Художні особливості цього жанру. Збирання, видання й дослідження соціально-побутових пісень. Використання соціально-побутових пісень у художній літературі. Вивчення цього жанру в середній школі.

Світове значення української ліричної пісні. Висловлювання видатних людей про українську народну пісню.



Коломийки і частівки

Визначення жанрів коломийок і частівок. Їх ареал поширення, походження, ритміка, особливості виконання, зв’язок із танцем. Багатство тематики коломийок. Тематичні групи коломийок, основні мотиви і образи. Реалістичність зображення життя в коломийках. Засоби типізації. Символіка коломийок. Психологічний малюнок коломийок і частівок. Специфіка художньої мови коломийок і частівок. Способи вираження комічного в коломийках і частівках. Коломийки й художня література. Збирання та дослідження жанру коломийки українськими фольклористами (І.Франком, В.Гнатюком тощо). Вивчення жанру коломийки в середній школі.


Змістовий модуль 5. Календарна обрядовість

Поняття про обряд (ритуал), звичай, свято, обрядовість. Символічність і стереотипність обрядових дій. Цикли обрядів. Їх зв’язок із міфами. Сакральна, побутова, естетична функція обрядової поезії. Місце словесного та музичного фольклору в календарній обрядовості. Склад календарної лірики та її особливості (виконання в межах обряду, визначений склад виконавців, час, місце і спосіб виконання, багата символіка, оптимістичний характер). Походження обрядової поезії календарного циклу, її зв’язок із замовляннями, трудовими піснями, іграми. Синкретизм календарно-обрядового фольклору. Зв’язок календарно-обрядових пісень із язичницькою міфологією. Магічні елементи в них. Проблема релігійності календарно-обрядових пісень. Основні теми й характер хліборобського календаря. Витіснення магічних сільськогосподарських мотивів любовно-шлюбними. Групи календарно-обрядової поезії за ступенем збереження. Види календарної лірики: колядки й щедрівки, веснянки, риндзівки, русальні пісні, петрівські пісні, купальські й жнивні пісні. Поетика календарно-обрядових пісень. Основні символічні образи (сонце, вода, земля, вогонь тощо). Проблема класифікації жанрів календарно-обрядової поезії (за часом виникнення, за мотивами, за складом виконавців, за адресатом тощо). Соціальні мотиви в календарно-обрядовій поезії. Збирання, видання й дослідження календарно-обрядових пісень. Вивчення пісень цього жанру в середній школі.


Змістовий модуль 6. Драматичні жанри фольклору

Поняття про народну драму, її відмінності від професійного театру Специфіка народної драми (синтетичність, несталість тексту, більший елемент імпровізації, принцип антитези в композиції, переважно комічний характер, відсутність поділу на виконавців і глядачів тощо). Походження народної драми, її поширення в різних регіонах України. Зв’язок народної драми й обрядовості. Форми народної драми: драматичні елементи в ліричних та епічних творах, народні ігри, інтермедії, обрядові драматичні дії (”Коза”, “Маланка”), весілля, вертеп.


Вертеп


Вертеп як народна драма, ляльковий театр. Проблема походження вертепу. Різні списки українського вертепу. Поширення вертепу в різних регіонах України. Зв’язок вертепу з ляльковим театром інших народів. Будова вертепного короба. Форми виконання вертепу (ляльковий, “живий”, тіньовий вертеп). Апокрифічні мотиви вертепу. Своєрідність тлумачення біблійних подій. Народний вертеп і давня українська література. Основні сюжетні схеми й персонажі вертепної драми. Принципи індивідуалізації й типізації персонажів. Гумор і сатира у вертепі, фігура Запорожця у функції трікстера. Своєрідність мови вертепу, відмінність мови релігійної й народної частин вертепної драми. Записування, видання і дослідження вертепу. Вертеп та українська художня література ХІХ-ХХ століть. Ознайомлення школярів із вертепною драмою.

Весілля


Українське весілля як народна драма. Походження весільного обряду, відбиття в ньому язичницької міфології, первісних форм шлюбу, пізніші християнські елементи. Структура весільної драми. Діалогічний принцип будови (діалог двох хорів – партія нареченого й нареченої). Цикли передвесільних, власне весільних і післявесільних обрядів, їх магічне (попереджувальне, очищувальне й продуктивне) та обрядове наповнення. Весільні чини. Територіальні особливості українського весілля. Сучасний весільний обряд і його зв’язок із традиційним весіллям. Весільні пісні як жанр родинно-обрядової лірики. Ідейний зміст весільних пісень. Цикли весільних пісень. Образи молодої й молодого в них. Символіка весільних пісень. Особливості їх ритміки, стилістики. Природа комічного у весільних піснях. Збирання, видання й дослідження українського весільного обряду. Весілля в українській художній літературі. Пізнавальне й естетичне значення весільних пісень. Ознайомлення школярів із весільним обрядом.

Проблема визначення дитячого фольклору, його обсягу. Два напрями успадкування фольклорної традиції (від дорослих до дітей і від дітей до дітей). Специфіка дитячого фольклору (пізнавальний і розважальний характер, зв’язок із грою, кумулятивність, звуконаслідування). Жанровий склад дитячого фольклору. Жанрові ознаки закличок, утішок, пестушок, забавлянок, звуконаслідувань, прозивалок (дражнилок), лічилок, мирилок, дитячих пісень, небилиць, скоромовок. Проблема віднесення до дитячого фольклору казок, колискових пісень. “Страшилки” як новий жанр дитячого фольклору, його джерела і поетика. Виховне й розвиваюче значення дитячого фольклору. Збирання, видання й дослідження дитячого фольклору. Ознайомлення учнів із його творами в початковій і середній школі.



3. Рекомендована література



Базова література

  1. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. – Т.1. – К.: Либідь, 1993. –
    392 с.

  2. Дмитренко М. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. – К.: Редакція часопису «Народознавство», 2001. – 576 c.

  3. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості: Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н.С.Шумада. – К.: Веселка, 2005. – 606 с.

  4. Іваницький А. Українська народна музична творчість. – К.: Музична Україна,
    2008. – С.17-32.

  5. Калинова сопілка: Антологія української народної творчості / Упор. Н.Шумада. – К.: Веселка, 1989. – 606 с.

  6. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2001. – 591 c.

  7. Семеног О.М. Український фольклор: Навчальний посібник. – Глухів: РВВ ГДПУ,
    2004. – 256 с.

  8. Українське народознавство: навч. посібник / За ред. С.П.Павлюка. – К.: Знання, 2006. – 568 с.


Допоміжна література

  1. Аліксійчук О.С. Дитячий фольклор Поділля (Антологія народної творчості): Навч. посібник. – Кам’янець-Подільський, 2005. – 76 с.

  2. Балади. Кохання і дошлюбні стосунки / Упор. О.І.Дей, А.Ю.Ясенчук. – К.: Наукова думка, 1987. – 472 с.

  3. Балади. Родинно-побутові стосунки / Упор. О.І.Дей та інші. – К.: Наукова думка, 1988. – 528 с.

  4. Балади / Упор. О.Дей, А.Ясенчук. К.: Дніпро, 1987. – 319 с.

  5. Бріцина О., Головаха І. Усно-формульна теорія та вивчення українських народних дум // Народна творчість та етнографія. – 1997. – №2-3. – С.54-61.

  6. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування. – К.: Довіра, 1993. – 414 с.

  7. Весілля: У 2 кн. / Передм. О.Правдюк. – К.: Наукова думка, 1970. – Кн. 1 – 451 с.;
    Кн. 2. – 476 с.

  8. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: У 2 кн. – К.: Оберіг, 1991. – Т.1. – 450 с.; Т.2 – 445 с.

  9. Герасимчук В. Міфологічні мотиви у фольклорі та літературі: особливості
    трансформації // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. – №1. –
    С.37-44; №2. – С.53-59.

  10. Героїчний епос українського народу: Хрестоматія / Упор. О.Таланчук, Ф.Кислий. – К.: Либідь, 1993. – 432 с.

  11. Гнатюк В. Нарис української міфології. – Львів: Ін-т Народознавства Нац. Академії Наук. України, 2000. – 263 с.

  12. Григор’єв-Наш. Історія України в народних думах і піснях. – К.: Дніпро, 1993. – 271 с.

  13. Грица С.Й. Фольклор у просторі та часі: Вибрані статті. – Тернопіль: Астон, 2000. –
    228 с.

  14. Давидюк В. Від «Куці-Баби» до «Діда-Панаса» (культ предків у народній грі) // Берегиня. – 2002. – №2. – C.13-17.

  15. Дей О.І. Українська народна балада. – К.: Наукова думка, 1986. – 263 с.

  16. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору // Слово і час. – 2003. –
    №9. – С.16-24; №10. – С.41-50.

  17. Дунаєвська Л.Ф., Таланчук О.М. Український фольклор у контексті міфології народів світу // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. –1996. – №5. – C.14-18.

  18. Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка. – К.: Вища школа, 1987. – 128 с.

  19. Іваницький А., Пальоний В. Радянська фольклористика чи радянський фольклоризм? Політика та культура // Родовід. – 1996. – №13. – С.25-30.

  20. Іваницький А. Українська музична фольклористика. – К.: Заповіт, 1997. – 392 c.

  21. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Історико-релігійна монографія. – К.: АТ «Обереги», 1994. – 424 с.

  22. Календарно-обрядові пісні / Упор. О.Ю.Чебанюк. – К.: Дніпро, 1987. – 392 с.

  23. Кафарський В.І., Савчук Б.П. Етнологія: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 432 с.

  24. Кейда Ф.Ф. Український фольклор про гайдамаччину. – К.: Вирій, 1999. – 239 с.

  25. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн. 1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с.

  26. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. – Кн. 2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.

  27. Киченко О. Фольклор як художня система: Проблеми теорії. – Дрогобич: НВЦ «Каменяр», 2002. – 212 с.

  28. Климець Ю.Д. Купальська обрядовість на Україні. – К.: Наукова думка, 1990. – 142 с.

  29. Ковальчук О. Українське народознавство. – К.: Освіта, 1992. – 176 с.

  30. Кононенко В. Шляхами народних приповідок: Посібник для вчителя. – К.: РВЦ «Проза», 1994. – 208 с.

  31. Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К.: Либідь, 1994. – 283 с.

  32. Круть Ю.З. Хліборобська обрядові поезія слов’ян. – К.: Наукова думка, 1973. – 208 с.

  33. Лановик М., Лановик З. Вивчення української усної народної творчості у вищій
    школі // Вища школа. – 2001. – №6. – C.38-45.

  34. Легенди та перекази / Упор. та приміт. А.Л.Іоаніді. – К.: Наукова думка, 1985. – 400 с.

  35. Лисюк Н. Фольклор як політична зброя // Слово і час. – 2005. – №11. – С.65-71.

  36. Лозинський Й. Українське весілля. – К.: Наукова думка, 1992. – 176 с.

  37. Мишанич С.В. Усні народні оповідання: питання поетики. – К.: Наукова думка, 1986. – 327 с.

  38. Нудьга Г. Українська дума і пісня в світі. Книга 1. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 1997. – 424 c.

  39. «Ой у лузі червона калина»: Українські січові стрільці в піснях / Упоряд. М.Крищук; Муз. розшифрування М.Запотічного. – Тернопіль, 1990. – 56 c.

  40. Пазяк М.М. Українські прислів’я та приказки: Проблеми пареміології та
    пареміографії. – К.: Наукова думка, 1984. – 204 с.

  41. Під одним небом: Фольклор етносів України / Упор. Л.К.Вахніна. – К.: Голов. спеціал. ред. літ. мовами нац. меншин, 1996. – 255 с.

  42. Пісні родинного життя: Збірник / Упоряд. Г.В.Довженок. – К.: Дніпро, 1988. – 359 с.

  43. Плісецький М. Українські народні думи. Сюжети і образи. – К.: Кобза, 1994. – 364 с.

  44. Повстанські пісні / Упоряд. і муз. ред. В.Подуфалій. – Тернопіль, 1992. – 78 c.

  45. Пономарьов А.П. Українська етнографія: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1994. – 320 с.

  46. Рай-поле: Фольклор і сучасна народна творчість Придніров’я. – Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001. – 272 с.

  47. Русин М.Ю. Фольклор: традиції і сучасність. – К.: Либідь, 1991. – 114 с.

  48. Руснак І. Думи та історичні пісні: Тексти та їх інтерпретація. – Кіровоград: Степова Еллада, 1999. – 96 с.

  49. Савур-могила: Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини. – К.: Дніпро, 1990. – 261 с.

  50. Седнєв Вл. Страшні дитячі історії: символізація необхідності // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – №9-10. – С.205-215.

  51. Сивачук Н. Український дитячий фольклор: Підручник. – К.: Деміург, 2003. – 288 с.

  52. Скуратівський В. Дідух: Свята українського народу. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.

  53. Скуратівський В. Місяцелік. Український народний календар. – К.: Веселка, 1993. – 207 с.

  54. Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 c.

  55. Смоляк О.С. Український дитячий музичний фольклор: підручник-хрестоматія для викладачів та учнів. – Тернопіль: Лілея, 1998. – 78 с.

  56. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології / Антонович Є. та ін.: Колективне дослідження за матеріалами Других Гончарівських читань. – К.: НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського, 1996. – 325 с.

  57. Українські замовляння / Упоряд. М.Н.Москаленко. – К.: Дніпро, 1993. – 309 с.

  58. Українські перекази / Зібр. М.Возняк. – К.: Абрис, 1993. – 120 c.

  59. Українські прислів’я, приказки і таке інше. Уклав М.Номис / Упоряд. М.Пазяк. – К.: Либідь, 1993. – 768 с.

  60. Українські символи / За ред. М.Дмитренка. – К.: Редакція часопису «Народознавство», 1994. – 140 с.

  61. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К.: Либідь, 1991. – 638 с.

  62. Федас Й. Український народний вертеп (у дослідженнях ХІХ – ХХ ст.). – К.: Наукова думка, 1987. – 182 c.

  63. Юдкін І. Ритміка українських веснянок і західноєвропейські фольклорні традиції // Народна творчість та етнографія. – 1994. – №4. – С.57-60.

  64. Ятченко В. Замовляння та їх значення для вивчення ментальності українців // Народна творчість та етнографія. – 1996. – №1. – С.15-21.



  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання: залік


  2. Засоби діагностики успішності навчання: тести, питання до заліку.




Каталог: sites -> bdpu.org -> elearning -> ifsk -> zltl -> folk
ifsk -> Лекція 1 Теорія виховання як наука й навчальна дисципліна
ifsk -> Інститут філології та соціальних комунікацій
ifsk -> Тема. Навчальний текст як основна форма організації мовлення вчителя-словесника
ifsk -> Кафедра іноземних мов
ifsk -> Форма № н 04 Бердянський державний педагогічний університет
folk -> «УкраїнськА народнА казкА як жанр фольклору»
zltl -> 14. Рекомендована література Базова
zltl -> Програма іспиту з дисципліни «Шкільний курс світової літератури та методика його викладання»

Скачати 265.01 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©www.shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка