Програма вступних випробувань зі спеціальності «Соціологія»



Скачати 306.81 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір306.81 Kb.
#1608
ТипПрограма
ПРОГРАМА

вступних випробувань зі спеціальності «Соціологія» (7.03010101, 8.03010101)

для осіб, що вступають на освітньо-кваліфікаційний рівень «Спеціаліст», «Магістр» на основі базової вищої освіти
Програма іспиту з «соціології» визначає окремі теми і питання, які є важливими для професійної підготовки магістра (спеціаліста) соціології, є актуальними для освоєння сучасної соціології і відповідають програмі, рекомендованій Міністерством освіти і науки України.

Під час складання іспиту пошукувач має визначити рівень отриманих ним знать та вмінь, які було отримано за програмою підготовки «бакалавра соціології». Він повинен знати: етапи становлення, напрямки та галузі розвитку і функціонування соціологічної науки; продемонструвати навики: використовування різних методів діагностики, характеристики, оцінювання, прогнозування сучасних соціальних процесів.


ЗМІСТ ПРОГРАМИ
ЗАГАЛЬНА (ТЕОРИТИЧНА) СОЦІОЛОГІЯ. Науковий статус соціології. Форми та засоби взаємодії людей у віддзеркаленні філософії, психології, політології. Критерії науковості соціології. Сутність та різність проявів «соціального». Соціальна реальність та структура соціологічного знання. Поняття теоретичної соціології. Спеціальні соціологічні теорії. Рівень конкретних досліджень у структури соціологічного знання. Функції соціології. Предмет соціології й професійна соціологічна діяльність. Історія соціологічних теорій та вчень. Етапи розвитку соціологічної думки. Особливість “континентальної” та “острівної” соціології. Напрямки становлення і розвитку німецької і французької соціології. Подвійний вимір “історичності” як принципу існування та конституювання соціологічної теорії. Персоналії історії соціології як знаки перипетій соціологічного руху. Категорії та ключові поняття соціологічної науки. Категорія «суспільство» у інструментарії соціологічного дослідження. Поняття “соціальний інститут”, “соціальна структура”. Еволюція соціальних інститутів, зміна місця та ролі соціальних інститутів в системі взаємодій «індивід-суспільство». Соціальна взаємодія. Соціальна дія. Соціальна комунікація. Потреби, установки, цінності як базис соціальної взаємодії та соціальної дії. Соціальні зміни й соціальний розвиток. Поняття “функціонування – розвиток – самоорганізація”. Соціальний порядок і соціальна зміна в теоретичних напрямах функціоналізму й структуралізму. Еволюція структурно-функціонального підходу в аналізі соціальної реальності. Виникнення інновацій як елементів розвитку.
СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ. Суспільство і культура. Еволюція уявлень про суспільство і культуру в західно-європейській, американській, російській і українській наукових думках. Типи суспільств і тенденції інституціоналізації культури. Буденне і наукове поняття культури. Співвідношення поняття «культура» з поняттями «цивілізація», «діяльність», «творчість», «свідомість». Предмет соціології культури в контексті спеціальної соціологічної теорії. Основні категорії соціології культури. Еволюція поняття «соціалізація» в соціологічній літературі і його сучасне тлумачення. Цінності і ціннісні орієнтації. Теорії цінностей; зв'язок пізнання і цінностей (Г. Ріккерт); віднесення до цінностей (М. Вебер); цінності в тлумаченні баденської школи неокантіанства; цінності як вираження цілісності системи (О. Шпенглер, А. Тойнбі, П. Сорокін); базисні і інструментальні цінності (М. Рокич); матеріалістичні і постматеріалістичні цінності (Р. Інглехарт). Соціальні потреби і соціальні інтереси. Культурні системи, культурне середовище, культурні комплекси. Народна, масова і елітарна культури. Субкультура, контркультура, вектори і класифікації субкультурних утворень. Соціальні показники явищ культури і культурної діяльності. Методологія обґрунтування соціальних показників в дослідженні явищ культури. Регіональна система функціонування інститутів культури і діяльності у вільний час. Мовна компетентність і мовні орієнтації. Функціонування художньої культури. Соціально-культурні відмінності.
СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ. Методологічні та історичні засади соціології політики. Суспільні, гносеологічні потреби та інтелектуальні передумови розвитку соціології політики. Структура соціологічного знання про політику. Власні категорії соціальної політики. Методи та функції. Зародження та еволюція провідних соціально-політичних доктрин: лібералізм, консерватизм, соціалістичні теорії. Соціологія суб’єктів і об’єктів політичної діяльності. Держава як суб’єкт політики: соціологічний зріз. Політичні партії, соціальні рухи, організації як суб’єкти політики. Типологія політичних партій та класифікація рухів. Соціологія виборів та виборча інженерія. Політична комунікація. Засоби масової комунікації. Особистість у системі політичних відносин. Агенти політичної соціологізації. Форми участі особистості в політичному процесі. Громадянство як інститут. Політична поведінка та її форми та типи. Соціологічні показники політичної поведінки. Протестна поведінка. Електоральна поведінка. Концептуальні підходи електоральної поведінки. Види досліджень електоральної поведінки. Політична свідомість та її показники. Соціологічні теорії політичних еліт. Бюрократія як соціальний феномен. Соціологія нації та національні ідеї.
ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ. Методологічні засади економічної соціології: «класична» і сучасна економічна соціологія. Порівняльна характеристика соціальних та економічних відносин. Роль і функції економічних інститутів. Соціальні механізми функціонування економічних відносин. Співвідношення ціннісних та вартісних регуляторів. Соціальна диференціацію в сфері економічних відносин. Соціально-економічна структура як якісна та кількісна характеристика трудових ресурсів. Соціологія праці як розділ економічної соціології. Праця як вид соціальної поведінки Підприємство як вид соціальної організації. Соціологічні методи вивчення економічної свідомості та економічної поведінки.
СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ. Структурна парадигма в сучасній соціології. Поняття «соціальна структура» в соціології. Процеси трансформації соціальної структури українського суспільства. Соціальні статуси. Розходження (неспівпадання) статусів. Ієрархія статусів. Соціальні спільноти і соціальні групи. Квазігрупи та соціальні кола Я.Щепанського. Класифікація соціальних груп та їх характеристики. Структура груп. Групова динаміка, комунікації та лідерство в групах. Методи вимірювання. Соціальні організації та її елементи. Стратегії поведінки логанізації. Бюрократія як група управління. Соціальна стратифікація. Теорія соціальної стратифікації та її виміри. Стратифікаційні системи та їх історичні типи. Гетерогенність та нерівність як базові характеристики суспільства. Структурні параметри:номінальні та рангові. Статусний профіль. Соціальні класи. Марксистська теорія класів. Моделі класової структури суспільства. Середній клас в контексті різних теорій та підходів стратифікації. Освіта як критерій соціальної диференціації. Маргінальність та бідність. Соціальна політика регулювання стратифікаційних процесів. Соціальна мобільність. Соціальна мобільність як складова стратифікаційних змін у суспільстві. Класифікація мобільності. Групова та індивідуальна мобільність. Соціальна клаузула. Міграція. Обсяг мобільності, дистанція мобільності. Одиниця дистанції мобільності.
СОЦІОЛОГІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ СПІЛЬНОСТЕЙ Просторова організація суспільства. Формування уявлень про соціальний простір у руслі гуманітарної парадигми. Основні характеристики соціального простору. Територіальна структура організації простору. Поняття територіальністі й передумови її існування. З’явлення територіальністі (специфічні риси організації; формування групових характеристик населення). Основні обмеження, які задаються територією для населення та їх роль у формуванні соціальних відносин у регіоні. Засоби отримання інформації щодо проявів територіальністі. Роль розселення в соціально-просторовій організації суспільства. Напрями й динаміка розселення людини (історично-статистичний аналіз). Адаптаційний синдром як каталізатор культурної еволюції людини. Фактори (географічні та соціокультурні) нерівномірного розселення людства. Типи просторової структури локальних систем розселення. Таксономічні одиниці локальних систем. Загальна характеристика соціально-територіальних спільностей. Співвідношення понять: спільність соціальна - спільність соціально-територіальна Види соціально-територіальних спільностей. Умови, які впливають на формування територіальних спільностей. Просторові рівні моніторингу проблем соціально-територіальних спільностей. Соціальні показники та індикатори процесів життєдіяльності соціально-територіальних спільностей. Соціальне відтворення населення як основна функція соціально-територіальної спільності. Поняття та види відтворення населення. Сучасна система відтворення: характерні тенденції, їх причини та прогнозовані наслідки. Індикатори економіко-демографічного розвитку населення. Методика розробки інтегрованого індексу людського розвитку. Населення як суб’єкт регіональної політики держави. Місце регіональної політики в глобальних суспільних процесах. Децентралізація управління й формування нової регіональної політики. Регіональне лобі. Процеси й типи урбанізації. Еволюція основних теоретичних концепцій урбанізації. Закон агломерації та його дія в процесі урбанізації. Просторовий розвиток урбанізації. Генезис містоутворювальної сфери. Виникнення доіндустріальної системи “місто-село”. Аграрний фундамент міського суспільства. Фактори містоутворення. Багатофункціональність міста. Основні варіанти генезису міських систем та критерії типологізації міст. Поняття “міське середовище”. Оцінка рівня соціального розвитку міста/села. Сільська місцевість як елемент соціально-поселенської структури суспільства. Аграрне середовище як відносно самостійна підсистема суспільства. Особливості матеріально-технічної бази, соціальної інфраструктури, суспільних відносин, стилю життя селянства. Трансформація політичної еліти села. Духовне життя села як соціокультурне явище. Співвідношення традицій та нових елементів культурного життя. Сучасні тенденції та соціально-демографічні наслідки міграції. Міграція населення як суспільне явище. Фактори міграції. Види міграції. Проблема ефективності та раціональності міграційного обміну країн нового зарубіжжя: біженці, гастарбайтери, вимушені переселенці, репатріанти, екологічні біженці тощо. Міграція як індикатор соціальної політики держави в регіонах. Статистичні та соціологічні методи дослідження проблем міграції населення. Діаспора як інструмент здійснення раціональної взаємодії різних етносів у межах територіальних утворень.
ОСНОВИ ДЕМОГРАФІЇ. Глобальні демографічні проблеми світу. Предмет, об’єкт, метод демографії. Сучасні демографічні проблеми світу. Зв’язок показників загального приросту населення та динаміці населення. Контроль за народжуваністю: проблеми, завдання, напрямки соціальної політики держав. Структурні порушення статево - вікового складу населення: глобальна проблема загального постаріння населення. Тривалість життя населення. Гиперурбанізація як глобальна демографічна проблема людства. Фактори урбанізації. Урбанізація в України. Населення як об’єкт демографії. Генезис категорії „населення”. Науковий дискурс щодо предмету демографічного знання. Предмет демографії. Базові категорії демографії. Структура демографічного знання. Демографічна статистика руху та складу населення.. Політика держави в сфері відтворення населення. Методи демографії. Місце демографії в структурі наук про населення. Соціологія та демографія. Структура та проблеми сучасного стану інституціональної системи статистичного обліку руху (природного та міграційного) населення України. Джерела знань про населення. Поняття джерел даних про населення. Вимоги до них і їх класифікація. Основні принципи проведення переписі населення. Поточний облік демографічних подій. Реєстрація актів громадського стану. Історія розвитку демографічної думки України. Основні етапи розвитку соціально-демографічної думки України. Виникнення та формування демографічного знання. Розвиток історично-демографічного вивчення народонаселення України як наукового направлення. Демографічна думка України радянського періоду. Сучасній стан розвитку демографічної думки. Відтворення населення: концептуальні засади та теоретико-методологічні підходи. Відтворення населення: поняття, історичні типи, система показників відтворення населення. Режим відтворення населення та його показники. Факторний аналіз сумарних коефіцієнтів відтворення населення. Проблеми відтворення населення України. Місто України на демографічній мапі світу. Прогноз загальної численності населення України. Демографічна ситуація в Україні і депопуляція населення. Загальні методи кількісного аналізу та виміру демографічних процесів та структур. Загальна чисельність населення: методи оцінки чисельності населення у тимчасовому і регіональному розрізі; категорії чисельності населення. Методи аналізу народжуваності та смертності населення. Статево - вікова структура населення. Планування семи. Показники інтенсивності шлюбності Динаміка шлюбності в Україні. Співвідношення міського та сільського населення. Особливості розвитку процесу урбанізації. Соціально-економічній состав населення. Соціальна структура населення. Демографічне прогнозування. Демографічна політика в епоху депопуляції. Демографічне прогнозування – склад та варіантність поняття. Класифікація демографічних прогнозів (по довжини прогнозного горизонту та по цілям прогнозування). Методи перспективного розрахунку населення та умови точності прогнозів. Прогнози чисельності населення світу та Україні. Демографічна політика в епоху розвитку депопуляції.
СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ. Загальні проблеми теорії громадської думки. Поняття “громадська думка”. Епістемологічний підхід до поняття громадська думка. Інституціональний підхід до поняття громадської думки. Протосоціологічна концепція “громадської думки” (Дж. Локк, Д. Юм, Ж.-Ж. Руссо, Т. Джефферсон, Дж. Медісон, А. де Токвіль. Г. Тард, А. Бентлі, Е. Росс, Дж. Брайс, А. Лоуелл, У. Ліппман). Дослідження громадської думки як механізму “тематизації соціального простору” (Н. Луман). Раціоналістичні концепції громадської думки про природу, суб'єкти та функції громадської думки (Г. Блумер, Р. Парк, А. Янг, Ю. Хабермас). Інтеграційні теорії громадської думки про умови виникнення, суб'єкти та функції громадської думки (теорія “спіралі мовчання” Е. Ноель-Ноймана). Інструменталістські концепції громадської думки (Г. Дюрент, Г. Бейл, А. Голлін). Критика інструменталізму з боку прихильників раціоналістичної теорії (Г. Блумер, Г. Чайлдс, П. Бурд'є) та інтеграційної (Е. Ноель-Нойман) теорій громадської думки. Зміст громадської думки. Об'єкт і суб'єкт громадської думки. Головні функції громадської думки. Методи та інструменти вимірювання громадської думки. Поняття структури громадської думки: когнітивний, афективний та поведінський рівні громадської думки. Соціально-психологічні механізми формування соціальних стереотипів (теорії стереотипізації У. Ліппмана, Т. Шибутані, Р. Таджур, Г. Келлі, Ф. Хайдера та інших). Вимірювальні риси соціального стереотипу. Соціальний настрій як головний афективний компонент громадської думки. Еволюція психологічних, соціопсихологічних та соціологічних поглядів на категорії “настрій”, “суспільний настрій”, “соціальний настрій”. Структура соціального настрою. Специфіка форм соціального настрою в кризових суспільствах. Соціальна установка та намір, як головні складові афективно-поведінського рівня громадської думки. Соціальна установка, соціальний “атітюд”, соціальна орієнтація та соціальний намір. Структура та функції соціальної установки. Методологія та методи дослідження громадської думки. Методологічні та методичні проблеми і труднощі вивчення громадської думки. Опитування, спостереження, статистичний аналіз, контент-аналіз документів як методи дослідження громадської думки.
СОЦІОЛОГІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ. Загальні проблеми теорії та дослідження інформації і комунікації в соціумі. Кількісні визначення інформації: імовірнісний та кібернетичний підходи (К. Шенон, Л. Брілюен, В. Ешбі, Н. Вінер). Кількісно-якісний підхід А.Моля: інформація як міра непередбаченості та оригінальності. Основні поняття, пов’язані з інформацією: ентропія, інформативність, надмірність, зрозумілість, оригінальність, значення, смисл, корисність. Типи інформації та принципи її сприйняття і переробки. Комунікація як передача повідомлення і як соціальний зв’язок: складання спільності. Кібернетичний підхід до комунікації. Поняття про соціальну комунікацію як смисловий аспект соціальної комунікації: комунікативні ролі, комунікативні установки, комунікативні цілі, комунікативні наміри. Основні та додаткові функції комунікації. Необхідні та достатні умови комунікації. Розмежування понять комунікація та спілкування. Аналіз комунікації в теоріях символічного інтеракціонізму. Теоретичний внесок соціально-філософських та соціально-антропологічних концепцій екзистенціалізму та персоналізму у вивченні соціальної комунікації. Специфіка вивчення соціальної комунікації в структурно-функціональній та системній соціології. Теорія комунікативної дії та комунікативної концепції Ю. Хабермаса. Комунікація в теоріях постіндустріального та інформаційного суспільств. Логіко-філософські, логіко-лінгвістичні та семіотичні теорії соціальної комунікації. Постмодерністська перспектива вивчення соціальної комунікації. Соціологічне дослідження масової інформації та комунікації. Поняття соціальної інформації: її структура і функції. Поняття масової інформації. Критерії визначення масової інформації. Типи масової інформації. Функції масової інформації у суспільстві. Предмет та основні категорії соціології засобів масової комунікації. Теоретичні та методологічні дослідження емпіричних досліджень масової комунікації. Становлення медіацентристської парадигми в соціології масової комунікації: експеріментальна риторика (К. Говленд, І. Дженіс, М. Шеріф), теорія “переконувальної комунікації” (Дж. Гелоран). Становлення соцології масової комунікації в межах ліберал-плюралистської, людиноцентричної парадигми: теорія “підсилювальних ефектів” (Дж. Клапер, П. Лазарсфельд) теорія “користі та задоволення” (І. Катц, М. Гуревич), функціоналистська теорія (У. Шрамм, Ж. Казнев та ін.), культиваційна теорія (Дж. Гербнер). Когнітивістський напрямок у соціології масової комунікації (Мак-Комбс, Шоу, Мейровітц), дискурсивні теорії масової комунікації (Холл, Фіске), комунікація в теоріях соціального фреймингу (Маклеод, Косікі), соціал-конструктивістські моделі масової комунікації (Дефлер, Болл-Рокіч, Ноель-Нойман). Динамічна модель розповсюдження ЗМК Дж. Меріла та Р. Ловенстайна. Соціо-технічна модель розповсюдження ЗМК К. Чері. Дифузійна модель еволюції ЗМК І. Роджера, Ф.Шумейкера, Д.Лернера. Теорія культурної еволюції як послідовної зміни засобів комунікації Г. Мак-Люгана. Теорія маскомунікативної “мозаїчної культури” А. Моля. Комунікація в теоріях «суспільства мережи» М. Кастельса. Засоби масової комунікації як об’єкт і предмет соціологічної теорії і соціологічного дослідження. Вплив складових комунікації на сприйняття та переробку інформації. Соціально-психологічні особливості комунікатора та їх вплив на адресата. Специфіка впливу зміста повідомлення на споживача інформації. Соціально-психологічні характеристики аудиторії: типи "я-концепції" (Г. Маркус), види локус-контролю (Дж. Ротер), різновиди атрибуції (Дж. Келі), ефекти когнітивного дисонансу (Л. Фестінгер) як когнітивні фільтри сприйняття та переробки інформації. Соціологічне дослідження преси, радіокомунікації, телебачення. Рекламна комунікація: її поняття, види, функції. Індикатори і методи вивчення рекламних текстів, її економічної ефективності та соціальних психологічних ефектів. Інтернет як нова форма та новий засіб масової комунікації: історія виникнення, структура і функції.
СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ. Соціологія освіти в системі соціологічного знання і в системі соціально-політичних відносин. Історія вищої освіти: візантійська вища освіта, середньовічні університети Європи. Перші університети України і Росії. Радянський період в історії соціології освіти: 20-60 роки- основні завдання освіти; 60-70 роки – Новосибірська школа (В.Н. Шубкін), 80-і роки – М.Х. Тітма, Ф.Р. Філіппов. Предмет соціології освіти. Функції освіти як соціального институту. Методи соціологічних досліджень в системі освіти: соціометричний, метод порівняння даних, аналіз статистики і документів, експеримент, спостереження, опитування, тестування. Суміжні наукові галузі з соціологією освіти. Поняття політики і її взаємозв'язок з освітою. Гуманізація освіти. Освітньо-педагогічні парадигми: науково-технократична, гуманістична, езотерична. Джерела гуманізації освіти у феноменології. Синтез теоретичної універсальності й універсально орієнтованої практики в міфо-релігійній установці виховання, у тематизації світу. Habitus замість освіти (за Е. Гусерлем). Гуманізація і гуманітаризація сучасної освіти. Концепція гуманітарної освіти в Україні. Основні принципи гуманітарної освіти в Україні. Пошуки шляхів подолання кризи освіти в Європі: «холізм освіти». Роль соціологічної науки в гуманізації вищої освіти. Розходження між принципами традиційної й альтернативної (прогресивної) освіти. Рудольф Штайнер і Вальдорфська педагогіка, Прогресивне утворення в США Джона Дьюї. Болонська система вищої освіти. Освітньо-виховний процес у соціологічних дослідженнях. Сутність процесу навчання і особливості цього процесу у сучасний период. Освіта як результат: грамотність – освіченість – професійна компетентність – культура – менталітет. Безупинна модель освіти: освіта дорослих, додаткова освіта. Соціологія освіти і проблеми виховання. Соціальне виховання за концепцією Дж. Уайта. Конфлікти в навчально-виховної сфері. Соціоінженерна и соціотехнологічна діяльність у сфері освіти. Технологічність навчального процесу.
СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ. Молодь як специфічна соціально-демографічна група. Місце соціології молоді в історії та загальній теорії соціології, основні специфічні ознаки об’єкту та предмету даної дисципліни, особливості сучасних проблем соціології молоді. Історія становлення та розвитку емпіричних досліджень в СРСР та Україні. Основні напрями досліджень та предметна область. Соціальний розвиток молоді. Концепції соціального розвитку молоді. Соціальна сутність молоді. Своєрідність молоді як соціальної групи. Критерії оцінки тенденцій соціального розвитку молоді. Ювенологія як інтегративна наука про молодь. Молодь як суб’єкт соціальних відносин. Соціальний статус юнацтва. Вікова стратифікація. Глобальні теорії конфлікту поколінь. Соціалізація та виховання. Соціально-психологічні проблеми процесу соціалізації. Специфічні соціальні функції молоді. Соціально-культурологічні аспекти життя молоді. Науковий комплексний підхід до вивчення проблем молоді. Проблема формування громадянськості. Етнокультурна і політична самоідентифікація молоді. Поняття молодіжної субкультури. Контркультурні риси молодіжної субкультури. Міждисциплінарні дослідження девіацій молодіжному середовищі, вразливість з боку неформальних релігій. Соціально-професійні та трудові аспекти життя молоді. Сучасні трансформаційні процеси в молодіжному середовищі з проблем професійної освіти, ринку праці та зайнятості. Професійне самовизначення молоді. Соціальні аспекти державної молодіжної політики. Державна політика в сфері молодіжного безробіття та зайнятості. Причини і особливості молодіжного безробіття. Специфіка зайнятості сільської молоді. Досвід закордонних країн в сфері профорієнтації і працевлаштування молоді.
ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕНННЯ. Методологічні основи гендерної теорії. Міждисциплінарність гендерної теорії. Біологічне і / або культурне: розрізнення “статі” і “гендера”. Еволюція “гендеру” і основні теоретичні контексти його вживання: структурний функціоналізм, соціальний конструктивізм і інституціоналізм. Гендерна cуб'ектівность і гендерна ідентичність. Гендерна ідентичність як конститутивний чинник суб'єктивності (З. Фрейд, Ж. Лакан). Сексуальність як матриця суб'єктивності в європейській культурі. Знання - влада - сексуальність (М. Фуко). Поняття «гетеросексуальної матриці» (Дж. Батлер). Засвоєння гендерної ідентичності в процесі первинної і вторинної соціалізації (Р Стіллер). Гендер як інституціональний факт. Стать як перфоманс: драматургічний інтеракціонізм (Г. Гарфінкель). І. Гофман і поняття «гендерного дисплею». Гендер і владні відносини. Гендер як соціальний інститут. Поняття «гендерної системи». Гендерна система та дискримінація. Ієрархічність фемінного та маскулінного у класичній моделі “взаємодоповнення статі”. Гомологізація феміного і маскуліного як приклад соціальної типізації. Гендер як анонімність. “Гендерна система” та поділ людського світу на публічне і приватне простору. Гендерний розподіл праці. Гендерна сегрегація на ринку праці. Генезис патріархальної гендерної системи: аналіз підходів. Погляди на витоки патріархальної гендерної системи. Історична та культурна варіативність гендерної системи. Апологія і критика теорії матріархату. Інститут сім'ї, гендерна система і суспільні формації. Гендерний дискурс соціологічної теорії. Історичний контекст виникнення "жіночого питання". “Гендер” з точки зору класичної соціологічної теорії.. Класовий підхід до гендерних відносин: А. Коллонтай і більшовицький проект «емансипації жінок»; соціалістичний фемінізм. Теорія двох систем. Дж. Мітчелл: спроба синтезу марксизму з психоаналізом. Психоаналіз і його вплив на феміністську теорію. Фрейд про виникнення статевих відмінностей. Феміністська критика класичного психоаналізу. Ж. Лакан: «жінок не існує». Постлаканівський розвиток феміністської теорії. Фемінізм як джерело і основа гендерних досліджень. Різноманіття підходів і проблематичність дефініції “фемінізму”. Фемінізм як етап у розвитку гендерної теорії. Створення парадигми Women's Studies. "Хвилі" фемінізму. Теорії «сексуальних відмінностей» як варіанти постмодерністського мислення. Фаллогоцентрічність порядку європейської культури. Жінка як «сліпа пляма» маскуліного дискурсу. «Жінка» як фантазм у Жака Лакана. «Жінка» як Інша у Сімони де Бовуар. Гендерна асиметрія в мові. Сексизм в мові: лексичний і граматичний рівень. Когнітивні аспекти мови і конструювання рольових типологій. Мова як поле боротьби: контекстуальне значення (Ю. Крістева). Гендер і мистецтво. Дихотомія приватного і публічного і її ставлення до культурної виробництву і культурної пам'яті. «Чоловічі» і «жіночі» сфери мистецтва та їх статус. Соціокультурні умови доступу до професійного мистецтва. Об'єктивація жінок в європейському образотворчому мистецтві. Порушення патріархальних візуальних кодів як естетичний прийом. Гендер і література. Жінка і Слово в рамках європейського логоцентризму. Гендерна диференціація при сприйнятті і оцінці художнього твору. «Жіноча література» та «література для жінок».
СОЦІОЛОГІЯ КОНФЛІКТУ. Предмет соціології конфлікту. Соціологічна концепція «соціального конфлікту». Соціальний конфлікт як процес соціальної взаємодії. Єтапи і рівні тривання соціального конфлікту. Соціологічна методологія дослідження конфлікту. «Суб’єкт конфлікту», «об’єктивна основа конфлікту», «структура конфлікту». Типологія соціального конфлікту. Історія соціології конфлікту. Організцізм та натуралізму Г. Спенсера, О. Конта; психологізм У. Самнера, А. Смолла. «Формальна соціологія» конфлікту Г. Зіммеля і Ф. Тьонніса. Е. Дюркгейм: конфлікт як форма девіації та аномії. М. Вебер: структура конфлікту з точки зору типів соціальної дії. Сучасні теорії конфлікту (Р. Мертон, Л. Козер, Р. Дарендорф, К. Боулдінг, А. Туреном). Типи конфліктів та їх закономірності. Методи вивчення стану соціальної напруженості в сучасному українському суспільстві.
СОЦІОЛОГІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ. Пропедевтика соціології девіантної поведінки. Теоретичні джерела соціології девіантної поведінки. Міждисциплінарні підходи до об’єктно-предметної сфери та особливості дослідницького процесу девіації. Основні соціологічні аспекти категорій соціології девіантної поведінки. Характеристика категорій “поведінка”, “дія”, “соціальна дія”, “особистість”. Проблема визначення поняття “норма”. Ознаки визначення нормативної та гармонійної поведінки. Поняття та ознаки соціального відхилення. Типологія, структура, стан, рівень, динаміка соціальних відхилень. Проблеми позитивних відхилень. Поняття кризових станів в суспільстві, диспропорцій в економіці, небажаних демографічих процесів і порівняння їх із соціальними відхиленнями. Методологічні підходи та теорії пояснення походження девіацій. Методологічні підходи в дослідженнях девіантних проявів. Концепції походження девіацій. Порівняльні теорії причин девіантності. Соціальні девіації як соціальні явища та окремі види девіантної поведінки. Специфіка девіантної та делінквентної поведінки. Системний аналіз та структурно-функціональні закономірності. Проблеми соціальної реабілітації неповнолітніх та дорослих девіантів усоціумі. Типи девіацій, соціальний контроль та соціальні санкції. Соціальна політика України у напрямку реабілітаційної роботи в суспільстві. Контекст соціальної політики, соціального захисту, соціальної підтримки та соціальної допомоги. Соціальна профілактика окремих форм соціальної патології. Поняття соціальної реабілітації, десоціалізації, ресоціалізації, реадаптації. Особливості соціально-реабілітаційної роботи в залежності від вікових та гендерних ознак.
СОЦІОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ. Теорія та історія соціального управління. Соціальне управління як галузь наукового знання. Предмет та об’єкт соціального управління. Структура та роль соціального управління у функціонуванні та розвитку суспільства. Методологічна база теорії та практики соціального управління. Класифікація методів соціального управління (соціальні, соціально-психологічні, економічні,організаційно-адміністративні, самоуправління). Одноосібні та колективні методи соціального управління. Система соціального управління. Основні підходи до вивчення управлінських систем: конкретно-історичний, комплексний, аспектний, системний. Поняття про систему соціального управління та характеристика його підсистем та елементів. Властивості системи соціального управління. Структура і характер управлінських відносин. Суб’єктно-об’єктний базис управлінських відносин. Місце та роль управлінських відносин у системі суспільних відносин. Сутність та зміст соціальної ефективності управління в суспільстві. Критерії та показники ефективності управління. Сутність та види аналізу і оцінювання ефективності управління. Форми і види технологій соціального управління. Наукова класифікація технологій соціального управління. Інформаційні технології в системі соціального управління. Інноваційні технології соціального розвитку. Формування управлінської культури у ХХІ столітті.
СОЦІАЛЬНА ІНЖЕНЕРІЯ ТА СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ. Передумови розвитку соціоінженерних ідей і основи соціоінженерної діяльності. Соціальна інженерія як область прикладної соціології. Об`єкт та предмет. Його місце в системі соціологічних та суспільних наук. Категорії та поняття соціальної інженерії як науки. Методи, основні форми та напрямки соцiоiнженерної діяльності. Функції соцiоiнженерної діяльності: конструктивна, проективна, органiзацiйно-технологiчна, управлінська, інноваційна.Засоби соцiоiнженерної дiяльностi. Соцiальна дiагностика в системi засобiв соцiальної iнженерiї. Рiзновиди соцiальної дiагностики. Соцiальне прогнозування та соцiоiнженерна дiяльнiсть. Прогнозування як наука. Провидіння, утопiя, прогноз як засоби передбачення майбутнього. Особливостi соцiальних прогнозiв. Методологiчнi проблеми соцiального прогнозування, система прогнозування.
СОЦІАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Методологічні проблеми соціології й процеси технологізації соціологічної діяльності. Поняття соціальної технології й межі її застосування. Ознаки соціальної технології: алгоритмізація, раціоналізація й синхронізація діяльності. Сутність соціальної технології як організаційної системи. Склад елементів соціальної технології: технологічно-процесне, організаційно-управлінське й апаратурно-вимірювальне забезпечення. Основні ознаки соціальної технології: конструктивність, результативність, оперативність, відносна простота, надійність, гнучкість, економічна доцільність. Смислові характеристики технологічної діяльності. Типології соціальних технологій за рівнем соціальної діяльності, по характеру впливу на соціальні процеси, за типом реалізації, за структурою й функціями. Проблема ефективності соціальних технологій. Соціальна експертиза. Оцінні дослідження і їхнє значення для визначення результативності соціальних технологій. Принципи розробки соціальних технологій: гуманістичність, інтеграція, адаптивність, погодженість довгострокових і короткострокових цілей, комплексний підхід, етичність. Етапи розробки соціальних технологій: теоретико-концептуальний, методологічний, методичний, процедурний. Процедури процесу розробки соціальних технологій: діагностика стану соціальної системи, визначення можливих варіантів діяльності, вибір оптимального варіанта, розчленовування діяльності на процедури й операції, створення нормативної бази, підготовка проекту технології.
КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ В СОЦІОЛОГІЇ. Основні етапи організації і проведення соціологічного дослідження. програма соціологічного дослідження. Методологія кількісного соціологічного дослідження. Поняття методу, методики, процедури та техніки соціологічного дослідження. Особливості програми теоретично-прикладного та прикладного дослідження (загальні положення). Оперативна соціологічна робота. Класифікації проблем дослідження. Вимоги до розкриття проблеми. Об’єкт та предмет дослідження. Взаємозв’язок проблеми, об’єкта та предмета дослідження. Особливості цілей в теоретично-прикладного та прикладного дослідження. Послідовність висунення задач у залежності від цілі та виду дослідження. Емпірична інтерпретація та семантичне уточнення понять. Операціональне визначення понять та операціоналізація. Соціальні показники: їх визначення та основні види. Види гіпотез. Основні вимоги до висунення та обґрунтування гіпотез. Формулятивний, дескриптивний, аналітично-експериментальний плани дослідження. Основні етапи проведення дослідження. Специфіка проведення прикладного дослідження. Модель планування оперативного соціологічного дослідження. Структура звіту теоретико-прикладного, прикладного та оперативного соціологічного дослідження. Методологічні особливості застосування вибіркового методу у соціології. Поняття генеральної та вибіркової сукупностей. Репрезентативність вибірки. Похибка вибірки: типи похибок та їх обчислення. Обчислення розміру вибірки. Умови якості вибірки. Основні види вибірки: імовірнісна, цілеспрямована, стихійна, територіальна та виробнича. Принципи корекції результатів вибіркового методу. Технології побудови вибіркових сукупностей. Методи та техніки збору інформації, яка підлягає кількісному аналізу. Спостереження як метод збору первинної соціологічної інформації: його переваги та недоліки. Класифікація видів спостереження (стандартизоване, нестандартизоване, включене, невключене, систематичне, несистематичне). Методи та інструментарій спостереження. Технології підвищення надійності спостереження. Документи як джерело інформації. Види документів. Традиційний (класичний) аналіз документів. Кількісно-якісний аналіз документів (контент-аналіз): межи його застосування. Головні елементи контент-аналізу: поняття про категорії, одиниці аналізу та одиниці рахунку. Засоби підвищення надійності інформації, яка отримана за допомогою контент-аналіза. Особливості вибіркового методу в контент-аналізі. Поняття опитування, його переваги та недоліки. Різновиди опитувань (інтерв’ю, анкетне опитування, поштове та телефонне опитування). Принципи створення опитувального листа. Види питань в анкеті (опитувальному листі): відкриті та закриті, прямі та непрямі, особисті та неособисті, основні та контрольні. Методи підвищення надійності інформації, яка отримана шляхом опитування. Технології організації опитувань за місцем проживання та за місцем роботи респондентів. Експертне опитування, як вид соціологічного опитування. Поняття тесту у соціології. Класифікація тестів (загальноособові, особові, групові). Поняття і призначення соціометричного тесту. Типи соціометричних опитувань. Соціометричні індекси. Соціограма. Соціоматриця. Надійність соціометричного опитування. Проблема соціального експерименту. Область, границі та умови використання експерименту у соціології. Види експериментів. Структура соціального експерименту (побудова предмету дослідження, програма експерименту, реалізація експерименту, аналіз та оцінка результатів). Надійність та вірогідність результатів експерименту. Принципи виміру соціальних характеристик. Поняття виміру. Проблема виміру у соціології. Поняття надійності інструментарію. Обгрунтованість шкали: процедури підвищення обгрунтованості шкали: логічні судження, тест за “еталонною групою”, пошук незалежного критерію, метод судів, побудова індексу. Сталість виміру. Прийоми перевірки інструментарію на сталість (повторний вимір, використання декількох осіб для виміру даної якості, розбивка шкали). Вірогідність та правильність виміру. Чутливість шкали. Процедура побудови еталона виміру. Класифікація шкал. Проста номінальна шкала. Частково упорядкована шкала. Порядкова шкала. Метрична шкала рівних інтервалів. Шкала пропорційних оцінок. Деякі особливі шкали (шкала Гуттмана, Терстоуна, Лайкерта, Богардуса, Рокича). Обмеження при використанні шкал у соціології.

Соціальні показники: типи їх виміру. Первинні та вторинні показники. Методи стандартизації соціальних показників. Поняття індексу. Типи та системи індексів. Побудова індексів за одиницями сукупності та за елементами. Умови та обмеження використання індексного методу. Методи аналізу кількісної соціологічної інформації. Поняття групування та класифікації даних. Просте групування. Перехресне групування та пошук сталих зв’язків. Показники середньої тенденції та варіативності. Емпірична типологізація як пошук сталих якостей та структур соціальних об’єктів. Коефіцієнти зв’язку, залежності (впливу).. Пошук взаємозв’язку між змінними (багатомірні розподілення, кореляційний аналіз). Проблеми виміру в багатомірній статистиці. Використання факторного аналізу для побудови типологій. Метод багатомірного шкалювання (інтерпретація результатів виміру). Використання кластерного аналізу для дослідження міри близькості між вимірюваними якостями. Застосування теорії графів. Методи теоретичної типологізації Проблеми та умови узагальнення даних. Послідовність дій при аналізі. Проблеми теоретичної інтерпретації емпіричних даних. Описання, інтерпретація, прогнозування. Форми презентації результатів дослідження.


СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА СТАТИСТИКА. Предмет і метод статистики. Предмет статистики. Основні категорії статистики. Статистична закономiрнiсть Статистична сукупність. Ознака. Варiацiя. Шкала вимірювання. Статистичний показник. Закон великих чисел. Статистичний ряд. Статистична методологія. Статистичне спостереження. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення. Об’єкт спостереження. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження. Статистичний інструментарій. Суб’єктивний та об’єктивний час спостереження. Організаційні питання статистичного спостереження. Форми, види та способи спостереження. Зведення та групування статистичних даних. Суть статистичного зведення. Класифікації та групування. Принципи формування групи. Статистичні таблиці. Статистичні показники. Суть і види статистичних показників. Абсолютні статистичні величини. Відносні величини. Середні величини. Система статистичних показників. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу. Закономірність розподілу. Характеристики центру розподілу. Характеристики варіації. Характеристики форми розподілу. Види та взаємозв’язок дисперсій. Ряди динаміки. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку. Суть і складові елементи динамічного ряду. Характеристики інтенсивності динаміки.. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку. Рівень ряду, середній рівень ряду. База порівняння. Коефіцієнт прискорення (уповільнення). Тенденція розвитку. Згладжування ряду. Плинна середня. Трендові рівняння. Екстраполяція тренду Характеристика основної тенденції розвитку. Оцінка коливань та сталості динаміки. Кореляція динамічних рядів Прогноз. Сталість динаміки. Індекс сезонності. Амплітуда сезонних коливань. Методологічні основи соціально-економічної статистики. Система показників економічної та соціальної статистики. Класифікації та групування в економічній та соціальній статистиці. Система національних рахунків. Статистика рівня життя населення. Статистика доходів населення. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг. Статистика соціального обслуговування. Вивчення об'єктивних показників рівня життя населення. Економічні індикатори рівня життя. Макроекономічні показники. Оцінка рівня матеріальної забезпеченості населення. Статистика витрат населення й споживання матеріальних благ. Соціальні індикатори рівня життя. Показники зайнятості. Показники рівня утворення. Показники стану здоров'я. Показники стану навколишнього середовища. Показники соціально-економічної напруженості. Демографічні індикатори рівня життя. Індекс людського розвитку.
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ СОЦІОЛОГІЇ. Дидактична модель та структура змісту навчального предмету методики викладання. Сутність та зміст процесу навчання та викладання соціології в Україні. Педагогічні ідеї та принципи педагогіки співробітництва. Сучасні джерела знань та способи пізнання. Основні схеми реалізації навчально-пізнавальної та науково-пізнавальної діяльності у навчально-освітніх закладах.

Загальні методи навчання соціології та їх вибір. Поняття методу навчання. Метод навчання як один із компонентів навчального процесу. Класифікація та основні групи методів продуктивного навчання. Методика викладання соціології на підставі методів наукового пізнання в умовах проблемного, модульного, продуктивного навчання. Основні методи організації і управління пізнавальною діяльністю. Принципи та закономірності методики вивчення соціально-політичних наук. Методика викладання соціології в контексті міждисциплінарних зв'язків. Сучасні технології у навчально-виховному процесі. Схема форм для ефективного вибору організації навчання та їх систем у навчальному процесі. Сучасні технології навчання як комплексна інтегрована система. Методика проведення лекції як провідної форми організації творчого засвоєння знань. Семінарські, практичні, лабораторні заняття як основні форми організації засвоєння умінь і навичок та досвіду творчої діяльності. Методи комплексного самоконтролю, саморегуляції, контролю навчальної діяльності та її результатів. Структура компонентів готовності до педагогічної діяльності. Шляхи вдосконалення методики викладання соціології.
ЛІТЕРАТУРА:

  1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли. – М.: Прогресс, 1993.

  2. Громов И., Мацкевич А., Семенов В. Западная теоретическая социология. – С.-Пб, 1996.

  3. Захарченко М., Погорілий О. Історія соціології. Ч.1,2. –К., 1993-1995.

  4. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ ст. – К.:Либідь, 1996.

  5. Ритцер Дж. Современная социологическая теория. – С.-Пб: Питер, 2002.

  6. Ручка А., Танчер В. Очерки истории социологической мысли. – К., 1992.

  7. Ручка А., Танчер В. Курс історії теоретичної соціології. – К.: Наукова думка, 1995.

  8. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества. – М., 2005.

  9. Общая социология. Учебное пособие / Под ред. А.Г. Эфендиева. – М., 2002.

  10. Соціологія. Навчальний посібник / За ред. С.О. Макєєва. – К., 1999.

  11. Побэда Н.А. Социология культуры. Одесса, 1997

  12. Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячилетие. М.: Наука, 1998.

  13. Культура-суспільство-особливість / за ред. Ручки А.А., Навч.посібник, Київ, Інститут соціології НАН України, 2006.

  14. Семаненко А.Н. Соціологія мистецтва. Київ, 2005.

  15. Феминизм и гендерные исследования. Хрестоматия. Под общей ред. В.И. Успенской. - Тверь, 1999.

  16. Здравомыслова Е., Темкина А.Социология гендерных отношений и гендерный подход в социологии. // Cоциологические исследования, № 11, 2000.

  17. Теория и методология гендерных исследований". - М.: МЦГИ, 2000.

  18. Введение в гендерные исследования. – в 2х т. Учебное пособие. - Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001.

  19. Штомпка П. Социология. Анализ современного общества. М., 2005.

  20. Попова И.М. Социология. Введение в специальность. К., 1998.

  21. Ядов В.А. Социологическое исследование. М.: Наука, 1987.

  22. Танчер В.В., Ручка А.О. Історія української соціології. К., 1997.

  23. Здравомыслов А.Г. Социология конфликтов. М. 1989.

  24. Экономическая социология // Ворона В.М., Пилипенко В.Е. и др. – К. 2008.

  25. Лукашевич М.П. Соціологія освіти. Київ, 1999.

  26. Гавриленко М.І., Скідін О.Л. Соціологія освіти. Київ, 1998.

  27. Лукашевич Н.П. Социология карьеры: учебное пособие – К.: ХГИ «НУА»-Х, 1999.

  28. Подшивалкіина В.І. , Лукашевич М.П., Суїменко Є.І, Каменська Т.Г. Макро і мікро соціальна інженерія: Соціоінженерний практикум. - Одеса: Астропринт, 2001.

  29. Шаронова С.А. Социальные технологии: деловые игры - Москва, Из-во ПСТГУ, 2019.

  30. Капитонов Э. А. Социология ХХ века. История и технология. - Ростов н/Д., 1996.

  31. Бирюкова М. В. Социальные технологи и проектирование. - Харьков, 2001.

  32. Паниотто, Владимир Ильич. Количественные методы в социологических исследованиях. Наука, 1982.

  33. Количественные методы в гуманитарных науках. Наука, 1981.

  34. Рабочая книга социолога Наука, 1983, 1977, 1976.

  35. Грушин Б.А. Мнения о мире и мир мнений. – М., 1967.

  36. Оссовський В.Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації. – К., 1999.

  37. Полторак В.А. Социология общественного мнения. – Киев-Днепропетровск, 2002.

  38. Бурдье П. Социология политики. Пер. с фр. – М., 1993.

  39. Липпман У. Общественное мнение. М., 2002.

  40. Личковська О.Р. Методичні вказівки до курсу «Соціологія громадської думки». Навчальний посібник. Одеса: Астропринт, 2002.

  41. Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. Пер. с нем. М., 1996.

  42. Шампань П. Делать мнение: новая политическая игра. Пер. с фр. М., 1997.

  43. Массовая информация в советском промышленном городе: опыт социологического исследования – М., 1980.

  44. Землянова Л.М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества (толковый словарь терминов и концепций). М., 1999.

  45. Конецкая В.П. Социология коммуникации – М, 1997.

  46. Основы теории коммуникации: Учебник. –. СПб., 2003.

  47. Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации: Учеб пособ. – Спб., 2002.

  48. Костенко Н. Розділ Масова комунікація // Соціологія: теорія, методи, маркетинг - 1998, №6, с. 127-151.

  49. Назаров М.М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа и практика исследований. – М., 2003.

  50. Богомолова Н.Н. Социальная психология печати, радио, телевидения, М., 1991.

  51. Матвеева Л.В., Аникеева Т.Я., Мочалова Ю.В. Психология телевизионной коммуникации. – М., 2002.

  52. Аристотель. Политика. Соч., т.4, М. 1990.

  53. Бердяев Н. Смысл истории. М.1990.

  54. Бердяев Н. О сверхдемократии. М.1994.

  55. Богданов А.А. Тектология (Всеобщая организационная наука). М. 1989.

  56. Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избр. произв. М. 1990.

  57. Дракер П. Управление, нацеленное на результаты. М. 1992.

  58. Локк Дж. Два трактата о правлении. Соч., т.З, М. 1987.

  59. Макиавелли Н. Государь. К. 1990.

  60. Миллс Р. Властвующая элита. М. 1959.

  61. Паркинсон С.Н. Законы Паркинсона. М. 1989.

  62. Платон. Государство. Соч., т.З, М. 1971.

  63. Рассел Б. Власть: новый социальный анализ. К. 1996.

  64. Тейлор Ф.У. Принципы научного менеджмента. М., журнал "Контроллинг", 1991.

  65. Файоль А. Общее и промышленное управление. Л.-М., 1924.

  66. Форд Г. Моя жизнь, мои достижения. М. 1989.

  67. Фромм Э. Бегство от свободы. М. 1990.

  68. Шумпетер Й. Капітал1зм, соціалізм i демократія. К. 1995.

  69. Эмерсон Г. Двенадцать принципов производительности. Л.-М., 1931.

  70. DruckerP.F. Managment Tasks, Responsibilities, Practices. A: Heineman, 1974.

  71. Etzioni A. Modern organizations. New Gersi, 1964.

  72. Likert R. New patterns of management. N.Y. 1958.

  73. Mills C.W. The Power Elite. N.Y. 1959.

  74. Simon H. Administrative behavios. N.Y. 1959.

  75. Євтух В.Б. Концептуальні конструкти етносоціологічних реалій: досвід трьохлітніх досліджень. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010.

  76. Соціологія політики: Підручник у 2-х частинах / за ред. В.А. Полторака, О.В. Петрова, А.В. Толстоухова. – К.: Вид. Європейського університету, 2011. Ч.І – 399 с. Ч.ІІ – 329 с.

  77. Соціологія політики: енциклопедичний словник. – К.: Вид. Європейського університету, 2009.

  78. Барматова С.П. Політична соціологія. К. Соломонів університет, 2003.

  79. Коваліско Н. Стратифікаційні порядки суспільства: концептуальні уявлення та досвід вивчення / Н. Коваліско – К.: І.С. НАН України, 2008. – 240 с.

  80. Структурні виміри сучасного суспільства: Навчальний посібник / за ред. С. Макеєва К., 2006. – 372 с.

  81. Математико-статистические методы в социологическом исследовании. – Учебно-методическое пособие / В.С. Максименко, В.И. Подшивалкина, Л.П. Олесевич, С.В. Романенко / - Одесса, Астропринт, 1998.

  82. Математические методы в социологических исследованиях. /Отв. ред. Рябушкин Т.В./ - М.,1981.

  83. Паниотто В.И., Максименко В.С. Количественные методы в социологических исследованиях. – К., 1982.

  84. Рабочая книга социолога. – М.,1983.

  85. Статистика: Учебник / И.И. Елисеева, И.И. Егорова и др.; Под ред. проф. И.И. Елисеевой. – М.: ТК Велби, 2003. – 448 с.

  86. Социальная статистика: Учебник / Под ред. чл.-кор. РАН И.И. Елисеевой. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 416 с.

Каталог: pub -> bank -> userfiles -> files -> abitur -> program disciplines
program disciplines -> Програма фахового вступного іспиту з психології для вступників за окр «спеціаліст», «магістр» до ону імені І.І. Мечникова у 2014 році
program disciplines -> Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра 02030301) та спеціаліста 02030301) зі спеціальності «Українська мова І література» на основі базової вищої освіти пояснювальна записка
program disciplines -> Програма комплексного фахового екзамену з «Культурології»
program disciplines -> Програма фахового випробування для вступу за напрямом 130101 «Соціальна робота»
program disciplines -> Програма з історії для вступу на окр
program disciplines -> Програма вступного іспиту до магістратури основна мова спеціальність 02030302 „Іноземна мова (німецька) та література”
program disciplines -> І.І. Мечникова професор І. М. Коваль 2013 р. Програма
program disciplines -> Міністерство освіти І науки україни одеський національний університет імені І.І. Мечникова
program disciplines -> І.І. Мечникова "затверджую" Ректор ону професор Коваль І. М. Програма

Скачати 306.81 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©www.shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка