Роль казкотерапії в розвитку мовлення

Гарне мовлення — це життєва необхідність. Від того, наскільки в дитини розвинені ці навички, залежить її успішне навчання і стабільний психічний стан. Казкотерапія багато дає для розвитку мовлення. Застосування цієї форми роботи сприяє вдосконаленню мовленнєвих навичок дітей з особливими потребами.

Дітей молодшого шкільного віку з проблемами мовного розвитку стає більше з кожним роком. Такі проблеми перешкоджають їхньому повно­цінному спілкуванню, викликають труднощі в успішному опануванні знань із різних предме­тів. Мовленнєві труднощі негативно впливають і на емоційний стан дитини. Діти з особливими потребами потребують вчасної допомоги, яку вчи­тель має надавати їм із великим терпінням.

«Дитина, розвиток якої ускладнено дефектом, є не менш розвиненою, ніж її нормальні під­літки, а інакше розвиненою. Вона може досягти того самого, що і нормальна, але іншим способом, іншим засобом», — говорив Л. Виготський.

Унаслідок певних розумових і фізичних вад такі учні повільно засвоюють програмовий матері­ал, часом при цьому виникають великі труднощі. Діти краще сприйма­ють навчальний матеріал, якщо він подається у вигляді казки чи театральної постановки. Тому працючи над проблемним питанням «Розвиток мовлення дітей з осо­бливими потребами засобами казкотерапії та театралізації». Потрібно ставити мету надати допомогу дітям із вадами мовлення, розв'язувати проблеми, пов'язані з її вихованням і навчанням, забезпечу­вати їх інтеграцію в суспільство.

…Казка, творчість — це найтонший і найніжніший дотик. Казка — дитинство думки. Вона робить світ дитинства яскравим і цікавим. (В. Сухомлинський)

На уроках розвитку мовлення разом з учнями часто використовуйте казку та складайте казки. На­писання казок допомагає в корекційній роботі з дітьми, підтримує інтерес до навчальної діяль­ності, допомагає набувати навичок і вмінь будува­ти речення, послідовно висловлювати свою думку, дотримуватися логічних зв'язків між окремими висловлюваннями; в учнів збагачується словник, розвиваються творчі здібності, виникають пози­тивні емоції.

До причин неуспішності учнів, які потре­бують корекції розумового розвитку їх негативне ставлення до навчання, можна віднести небажання контактувати, виконувати навчальні завдання, інертність і малоактивність учнів. Таких дітей нелегко зацікавити, а заціка­вивши — утримати їхній інтерес.

Матеріал треба подавати в логічній послідовності, тому слід працювати з ним послі­довно, не перескакуючи через сторінки, зацікав­лено, з гарним настроєм, з емоціями. Учитель має допомагати дітям у складних для них випадках. Це може бути підказка, більше зосередження на певному тексті, пояснення.

Педагог повинен дбати про розширення слов­никового запасу маленьких школярів, урізно­манітнювати запитання, розширювати відповіді. Це дає можливість дитині прагнути відповідати не стисло, а описово. А це значить, що вчитель — на шляху до успішного розвитку мовлення і пси­хічних процесів: мислення, уяви, уваги.

Обов'язково слід хвалити дитину, ділити з нею радість її перемог, усіляко стимулювати її прагнення до знань, заохочувати самостійність, упевненість. Уся ця робота дає дітям можливість після закінчення школи успішно включитися в активне трудове і суспільне життя.

ОПМПК