Управління освіти і науки 
Ірпінської міської ради
Науково-методичний центр
Лошицька О.Л.,
методист НМЦ
Методичний бюлетень
у системі роботи з педагогічними кадрами
м. Ірпінь, 2014 р.
Лошицька О.Л. Методичний бюлетень у системі роботи з педагогічними кадрами: методичний посібник - / Олена Леонідівна Лошицька. – Ірпінь, 2014, 40с.
Посібник орієнтований на надання методичної підтримки методистам науково-методичних установ, що координують ІКТ технології в навчально-виховному процесі; керівникам шкільних та міських методичних об'єднань вчителів інформатики; адміністраціям загальноосвітніх та позашкільних навчальних установ.
Рекомендований також для вчителів інформатики, відповідальних за роботу Web-сайтів освітніх установ, батьківської та освітянської громадськості.
ЗМІСТ
Вступ………………………………….…………………………………………4
Методичний бюлетень №1 «Інформаційно-комунікаційні технології в роботі з педагогічними кадрами……………………………………………………..
Методичний бюлетень № 2 «Впровадження ІКТ в діяльність педагога»….11
Методичний бюлетень №3 «Шкільний інформаційно-освітній методичний центр»……………………………..…………………………………………....14
Методичний бюлетень №4 «Формування інформаційної культури вчителя»
……………………………………………………………………….……….…30
Методичний бюлетень №5 «Шкільний сайт як ефективний інструмент у роботі навчального закладу»…………………………………………………………40
Методичний бюлетень №6 «Безпека дітей в Інтернеті»…………………....45
Використана література…….…………………………………………………50
Вступ
Реалії сьогодення вимагають нових підходів до роботи з педагогічними кадрами, організації та проведення методичної роботи. Домінантною стає підготовка педагога, який повинен уміти працювати в умовах вибору педагогічної позиції, технології, підручників, змісту, форм навчання тощо.
Методична робота – це заснована на досягненнях науки та передового досвіду система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з метою удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.
Ефективність методичної роботи, як важливої складової системи підвищення професійної компетенції педагогічних кадрів, значною мірою визначається рівнем її організації. Методичний центр будує свою роботу в режимі розвитку, розробки та стажування новими методами, прийомами, засобами, технологіями навчання, виховання, розвитку дітей, здійснення виховного процесу з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій та орієнтування на розвиток особистості здатної до постійного оновлення знань та швидкої адаптації до змін.
Метою діяльності методичного центру є:
-
удосконалення методичної роботи як інструменту модернізації освіти;
-
розробка компетентнісної моделі професійного розвитку педагогічних та управлінських кадрів;
-
розвиток освітнього середовища через впровадження в практику роботи шкіл інноваційних технологій, що розширюють можливості розвитку особистості;
-
удосконалення педагогічної майстерності педагогів району, узагальнення та розповсюдження їх педагогічного досвіду;
-
розвиток інтелектуальних, творчих здібностей школярів, участі їх в олімпіадах, конкурсах.
Завдання методичної служби:
-
створення умов для розвитку професійної компетентності працівників освіти;
-
задоволення інформаційних, навально-методичних, освітніх потреб педагогів району.
Тому провідними аспектами роботи методиста з інформаційно-комунікативних технологій є: аналітична, інформаційна, консультативна, організаційно-методична діяльність, що ґрунтується на таких формах роботи, які сприяють підвищенню професійної компетентності вчителів:
-
лекції, індивідуальні та семінарські заняття по проблемній темі та співбесіди;
-
круглі столи, семінари, конференції по обміну досвідом, «відкриті» уроки, майстер-класи, індивідуальні заняття в бібліотеках, робота з Інтернетом, публікації;
-
ділові ігри, рольові ігри, групові тренінги, практичні заняття, оволодіння методами саморозвитку, змагання ідей, парад знахідок, зустрічі з педагогами-новаторами;
-
створення необхідних умов: забезпечення літературою, можливість користуватися Інтернетом, моральне та матеріальне стимулювання, сприятливий психологічний мікроклімат в колективі, сприятливий режим роботи, надання можливостей знайомити зі своїм досвідом на різних конференціях, в пресі.
-
підготовка та випуск методичних бюлетенів, що несуть інформаційно-пропагандиську, консультативну та адаптивну (надання методичної допомоги педагогічним кадрам) функції в розрізі тих чи інших проблемних питань.
Методичні бюлетні в системі роботи з педагогічними кадрами дають можливість:
1. Продовжувати роботу над впровадженням державних стандартів освіти, інноваційних технологій навчання і виховання, комп’ютеризації й інформатизації навчально-виховного процесу, реалізації концепції національного та громадянського виховання.
2. Удосконалювати зміст, форму і методи роботи з педагогічними кадрами,
3. Поліпшити організаційно-методичне забезпечення розвитку освітнього середовища, сприяти розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідницькій роботі, впроваджувати в навчальний процес інноваційні та інформаційно-комунікативні технології.
4. Забезпечити оптимальне поєднання основних форм підвищення кваліфікації педагогічних кадрів ( курсів, стажування) з самоосвітою, орієнтуючись на поетапний розвиток педагогічної майстерності, формування готовності до постійного професійного самовдосконалення, підготовку до атестації педагогічних працівників.
5. Вдосконалити інформаційне забезпечення педагогічних працівників, з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного досвіду.
Організація та планування методичної роботи
Загальну організацію методичної роботи в Педагогічному ліцеї здійснює
директор. Безпосереднім організатором методичної роботи з педагогічними
працівниками є заступник директора з навчально-методичної роботи в межах своїх
посадових обов’язків.
В організації методичної роботи та її планування враховуються актуальні
завдання розвитку системи загальної середньої освіти, задачі Педагогічного ліцею.
Планування методичної роботи – це система заходів, що забезпечує її
безперервність, впорядкованість, визначеність, відповідність потребам навчально-
виховного процесу та особистим запитам педагогічних працівників.
Реалізація програмних цілей Ліцею сприяє робота за єдиною науково-методичною
проблемою.
Методична робота на рік планується на підставі аналізу діяльності
педагогічного колективу у вигляді самостійного розділу річного плану роботи
Ліцею. План методичної роботи розробляється заступник директора з навчально-
методичної роботи за участю директора, голів МО, обговорюється на педагогічній
раді, затверджується директором Ліцею. Виконання плану методичної роботи
узагальнюється у звіті, який заступник директора з навчально-методичної роботи
подає директору Ліцею.
Методичний кабінет
З метою забезпечення належних умов для організації та проведення
методичної роботи в Ліцеї функціонує методичний кабінет. Методичний кабінет є
центром методичної роботи Ліцею, де зосереджуються інформаційні, навчально
методичні, нормативні матеріали, матеріали кращого досвіду педагогічних
працівників, зразки плануючої та звітної документації, дидактичних, наочних
матеріалів тощо.
Основними функціями методичного кабінету є:
створення умов для підготовки педагогічних працівників до навчальних
занять і позаурочних заходів;
проведення індивідуальних заходів та колективних форм методичної
роботи педагогічними працівниками;
надання допомоги педагогічним працівникам Ліцею у роботі з самоосвіти,
індивідуальній методичній роботі, експериментально-дослідницькій діяльності;
узагальнення, пропагування та поширення кращого педагогічного
досвіду;
інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем
профільної освіти, педагогіки, психології, накопичення і систематизація
методичної інформації.
Робота методичного кабінету ведеться під керівництвом заступника
директора з навчально-методичної роботи і знаходить відображення в розділі
«Методична робота і підвищення кваліфікації» плану роботи Ліцею на рік.
Діяльність методичного кабінету передбачає:
організацію заходів щодо підвищення педагогічної майстерності
педагогічних працівників (семінарів, лекцій тощо);
організацію педагогічних читань і науково-практичних конференцій;
організацію постійно діючих і тимчасових виставок з метою поширення
передового досвіду педагогічних працівників, пропагування результатів науково-
дослідницької діяльності, новинок науково-методичної літератури, досягнень
педагогіки, психології, технології;
ознайомлення педагогічних працівників з необхідною періодичною,
навчальною, методичною літературою для підготовки до занять, позаурочних
заходів, виступів, доповідей на педагогічних читаннях та конференціях.
Методичний бюлетень №1
Інформаційно-комунікаційні технології в роботі з педагогічними кадрами
Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і цифрових освітніх ресурсів у різні сфери діяльності людини обов’язково має тосуватися й галузі освіти. Саме тому адміністрація закладу, сучасні педагоги мають уміти кваліфіковано обирати й застосовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту й завданням навчально-методичної роботи навчального закладу,сприяють досягненню мети гармонійного розвитку педагога з урахуванням його індивідуальних особливостей та готовності використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс.
Модель організації навчально-
методичної роботи з педагогічними
кадрами
І етап
Для вирішення проблеми підготовки ІКТ-компетентного вчителя організовуються комп’ютерні курси «Сучасний вчитель: інноваційний підхід» для вчителів з різних предметів на рівні як навчального акладу, так і міста (села, району).
Очікуваний результат: створені вчителем цифрові освітні ресурси з подальшим використанням у навчально-виховному процесі в поєднані з різними технологіями. Такі курси можуть проводити досвідчені вчителі, методисти.
ІІ етап
Для підвищення рівня ІКТ-компетентності педагога в галузі сучасних освітніх технологій у закладі організовують науково-методичний семінар. В організації роботи семінару дуже важливо замінити інформаційний підхід у підвищенні кваліфікації педагога на розвивальне й особистісно зорієнтоване навчання, самоосвіту. При цьому слід створити умови, навчальне середовище й діяльність, за яких відбувається формування та розвиток особистості вчителя. Вивчення сучасних освітніх технологій організоване так, що вчителю пропонують не керувати діяльністю учнів, а бути самому учасником навчально-виховного процесу. Ця ідея має стати основною у визначенні змісту науково-методичного семінару.
Очікуваний результат: засвоєння освітніх технологій (проектної, модульного та проблемного навчання, дослідницько-пошукової діяльності) на власному досвіді через практикум, участь у роектах, згаданих вище. Діяльність учителя на перших двох етапах організовано в кількох апрямах: набуття нових знань, пошук нових ідей, генерування власних ідей.
ІІІ етап
Практична діяльність. Використання ІКТ і ЦОР у навчально-виховному процесі в інтеграції із учасними освітніми технологіями. Усе на цьому етапі відбувається у творчій лабораторії, творчій групі на базі мультимедійного кабінету або комп’ютерного класу.
Очікуваний результат: проведення уроків, виховних заходів, батьківських зборів. Консультанти: заступник директора з навчальної чи науково-методичної роботи, керівники методичних об’єднань, учитель інформатики.
ІV етап
Створення власної електронної продукції для забезпечення методичної підтримки навчально виховного процесу. Формування проектної культури окремого вчителя і всього колективу. Проектування стимулює педагога до здобуття нових знань, творчого пошуку, допомагає розвивати ІКТ- компетентцію.
Очікуваний результат: реалізація стратегії інноваційного розвитку навчального закладу, створення умов для використання методу проектної, дослідницько-пошукової діяльності у навчально-виховному процесі, соціальне партнерство між усіма учасниками освітнього процесу: вчителями, учнями, батьками. У навчальному закладі розробляють і реалізують систему проектів, орієнтованих на модернізацію змісту освіти, управління педагогічним процесом, підвищення кваліфікації чителів.
V етап
Участь педагогічних працівників у роботі науково-практичних конференцій, семінарів, конкурсів, у проведенні майстер-класів, поширенні свого досвіду роботи.
Очікуваний результат: робота спирається на акмеологічну концепцію, де в основі саморозвитку й самоорганізації закладено потребу людини у нових досягненнях, прагнення успіху, досконалення, активної життєвої позиції. Останні два кроки дають змогу перевірити дієвість своїх інноваційних ідей
Робота з педагогічними кадрами
на діагностичній основі
Перед адміністрацією навчального закладу, атестаційною комісією від початку навчального року постає завдання: «Як оцінювати ІКТ-компетенцію педагогічних працівників?». Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників (Наказ МОН № 930 від 06.10.10 р.), присвоєння всіх кваліфікаційних категорій «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі. Оскільки в Україні ще немає єдиних державних стандартів щодо використання ІКТ і ЦОР, необхідно реалізувати індивідуальний підхід до навчання вчителів і орієнтуватися на чинні нормативні документи.
Нині існують різні діагностичні карти, що допомагають кожному вчителю проаналізувати свою діяльність, визначити рівень сформованості ІКТ-компетенції. Пропоную одну з діагностичних карт сформованості інформаційно-комунікативної компетентності.
Діагностична карта
сформованості інформаційно-комунікаційної компетенції вчителя________________________
20.../20... навчальний рік
3 бали — високий рівень, 2 бали — середній рівень,
1 бал — низький рівень, 0 — відсутність показника
-
№ п/п
|
Критерій ІКТ-компетенції учителя
|
0
|
1
|
2
|
3
|
1
|
Знання про можливості комп’ютера, властивості його пристроїв і телекомунікаційних пристроїв, інтерактивної дошки
|
|
|
|
|
2
|
Знання про призначення програмних продуктів (Windows,MS Office), їхні функції та можливості
|
|
|
|
|
3
|
Знання про існування комп’ютерних мереж (зокрема Інтернету)
|
|
|
|
|
4
|
Уміння набрати текст у Word
|
|
|
|
|
5
|
Уміння створити електронну таблицю в Excel
|
|
|
|
|
6
|
Уміння створити діаграму з електронної таблиці в Excel
|
|
|
|
|
7
|
Уміння створити просту презентацію до уроку (виховногозаходу) в Power Point
|
|
|
|
|
8
|
Знання ППЗ, електронних підручників з предмета
|
|
|
|
|
9
|
Уміння встановлювати програму на демонстраційний
комп’ютер, користуватися проекційною технікою
|
|
|
|
|
10
|
Уміння знаходити, добирати і зберігати інформацію (текст,фото, аудіо, відео тощо) з мережі Інтернет із дисципліни, що викладається
|
|
|
|
|
11
|
Володіння методиками створення власного електронного дидактичного матеріалу
|
|
|
|
|
12
|
Використання ІКТ для оформлення тематичного планування
|
|
|
|
|
13
|
Використання ІКТ для моніторингу зі свого предмета
|
|
|
|
|
14
|
Використання ІКТ для оформлення різних звітів з предмета
|
|
|
|
|
15
|
Уміння сформувати власне цифрове портфоліо та портфоліо учня
|
|
|
|
|
16
|
Використання інструментів організації навчальної діяльності учня (програми з тестування, електронні робочі зошити тощо)
|
|
|
|
|
17
|
Організовувати роботу учнів у мережі комунікаційних проектів (Інтернет-олімпіади, конкурси, вікторини тощо)
|
|
|
|
|
18
|
Дистанційно підтримувати навчальний процес
|
|
|
|
|
19
|
Прагнення самоосвіти з ІКТ
|
|
|
|
|
20
|
Взаємодія та співпраця з батьками засобами ІКТ (електронна пошта, Щоденник.ру)
|
|
|
|
|
21
|
Уміння ефективно організувати процес спілкування з
різними учасниками освітнього процесу засобами ІКТ:
• шкільна мережа
• електронна пошта
• соціальна мережа (Щоденник.ру.)
• сайт (розділ сайта)
• форум, мережеві спільноти
|
|
|
|
|
РАЗОМ (сума балів)
|
|
Шкала відповідності балів та кваліфікаційних категорій
№ п/п
|
Бали
|
Кваліфікаційна категорія
|
1
|
54-63
|
«спеціаліст вищої категорії»
|
2
|
34-49
|
«спеціаліст першої категорії»
|
3
|
22-33
|
«спеціаліст другої категорії»
|
4
|
10-21
|
«спеціаліст»
|
Поділіться з Вашими друзьями: |