Зіненко М. В., практичний психолог Тростянецької сш І-ІІІ ст. №2

• 
  профілактика суїцидальної поведінки;
  
• 
  розвиток навичок роботи в групі, спілкування та згуртованості колективу;
  
• 
  формування позитивного ставлення до життя, розуміння цінності життя;
  
• 
  розглянути основні шляхи вирішення проблем підліткового віку;
  
• 
  виховувати повагу до оточуючих, чуйність, толерантне ставлення один до одного.
  

Знайомство учасників для створення комфортної атмосфери для роботи.

Кожен учасник говорить свої ім'я, розповідає про своє захоплення та інше.

Правила роботи в групі (7 хв.)

Сьогодні ми будемо працювати в групі, тому давайте пригадаємо правила співпраці. Деякі з них я записала на плакаті. Тож давайте переглянемо і за потреби доповнимо.

Життя – бурхливий потік. Можна наштовхнутися на перешкоду й опустити руки, втратити себе, а можна боротися й перемогти. На жаль, сьогодні багато хто знаходить вихід із складної ситуації у наркотиках, пляшці, а дехто вибирає страшний шлях у небуття – суїцид, і ніхто не може пояснити чому.

Сьогодні ми будемо з вами обговорювати дуже актуальну, важливу тему.

Суїцидальна поведінка це внутрішні і зовнішні форми психічних актів, які спрямовуються уявленням позбавлення себе життя. Внутрішні форми суїцидальної поведінки включають суїцидальні думки, уявлення, переживання, суїцидальні тенденції, які діляться на задуми і наміри. До зовнішніх форм прояву суїцидальної поведінки відносять суїцидальні спроби і завершені суїциди. Під суїцидальною спробою розуміють цілеспрямоване оперування засобами позбавлення себе життя, яке не скінчилося смертю.

Самогубство розглядається як процес, що включає в себе: сприймання людиною значення життя і смерті; відсутність психологічних та соціальних ресурсів; сімейні та фізичні обставини, які роблять акт само деструкції можливими. Відносно категорії мети розрізняють: справжні самогубства, спроби та тенденції, метою яких є позбавлення себе життя: демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка – мета якої є лише демонстрування цього наміру: самотравмування, які зовсім не стосуються уявлення щодо смерті.

Найбільш поширеними формами суїцидальної поведінки дітей та молоді є: переживання образи, одинокості, відчуженості, неможливості бути зрозумілим іншими; переживання втрати батьківської любові, або неподільне кохання, ревнощі; переживання, пов’язані зі смертю, розлученням, залишенням родини кимось з батьків; почуття провини, сором, зневажене самолюбство, незадоволення собою; страх ганьби, глузування, приниження, покарання; любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність; почуття помсти, протесту; бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття, уникнути неприємних наслідків, відійти від важкої ситуації.

Давайте розглянемо деякі ситуації і дамо відповіді на питання, а що зробив би ти?

Дискусія «Ситуативна квітка» (10 хв.)

А зараз ми з вами поговоримо про ті проблеми, з якими стикаються багато молоді. Спробуємо визначити, де міф, а де реальність. Для цього об’єднаємось у дві групи за допомогою осінніх місяців. Отже, в мене є квітка, на пелюстках якої написані ситуації. Для початку оберіть собі капітана, який обиратиме пелюстку.

Учасники об’єднуються у 2 команди. Кожна команда отримує аркуш паперу, на якому написані слова «Суїцид», «Причини суїциду», «Запобігання суїциду» зі стрілочками. Біля цих стрілочок потрібно написати слова-асоціації. Наприклад: «Суїцид» - смерть, горе, муки, страждання, непорозуміння, усамітненість, звинувачення, низька самооцінка і т.д. Потім капітани команд зачитують свої відповіді, доповнюють один одного.

Двом командам дається завдання оформити колаж: перша команда створює колаж на тему «Так – позитиву!», друга команда: «Ні – негативу!». Під звуки приємної спокійної мелодії учасники семінару малюють, приклеюють різноманітні вирізки, фото відповідно до теми колажів, також придумують віршоване гасло для свого колажу, а потім їх презентують (друга команда повинна перекреслити свій колаж червоною лінією).

Показати учням, що незначні конфлікти, проблеми або неприємні ситуації можна не доводити до крайньої межі, і що будь-яка проблема має своє вирішення.

Психолог кожному учаснику пензликом капає на чистий аркуш паперу по одній краплі фарби.

Кожен може зробити з цією краплею, що захоче: може подути на неї, щоб вийшло якесь зображення, може з неї щось намалювати або залишити не змінною.

Якщо з маленької краплі вийшла велика клякса, можна зробити висновок: «За бажання можна з мухи зробити слона, та треба пам'ятати, що чисте й добре затьмариться й зникне, не залишивши світла й позитиву».

Вправа «Долоні тепла» (10 хв.) (позитивна групова взаємодія). 
Психолог. «Якщо ми хочемо не втрачати позитивні контакти з оточуючими людьми, рідними, дітьми, ми повинні бути приємними у спілкуванні, доброзичливими, співчувати один одному та підтримувати. А яку велику силу мають привітні, добрі слова, чуттєві позитивні побажання».

Всі присутні стають у коло, торкаються один одного долонями та передають предмет, який символізує «щастя», по черзі говорять такі слова: «Я бажаю усім…» (додають свої побажання).

Наше заняття дійшло до логічного завершення. Подумайте, друзі, щоб ви взяли із собою з заняття. І щоб ви залишили чи порадили своїм друзям, знайомим, а то й просто стороннім людям у складних ситуаціях. (Учні висловлюють свої думки, що їм запам’яталось з проведеного тренінгу, що стане їм корисним у житті).

Дуже добре, що наше дерево життя ожило, навіть восени заяскровіло краплинами життя.

1. 
   Соціальна педагогіка. Підручник./за редакцією професора Капської А.Й. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 468с.
   
2. 
   Дети в кризисных ситуациях: профилактика негативных явлений и социально-психологическая помощь / Под общ. Ред. И.Д.Зверевой. – К., 2001.
   
3. 
   Максимова Н.Ю, Толстоухова С.В. Соціально- психологічні аспекти профілактики адитивної поведінки підлітків та молоді. – К., 2000.
   
4. 
   Юр’єва Л.М. Історія. Культура. Психічні розлади та розлади поведінки. – К.,2002.
   
5. 
   К. Лукас, Г. Сейден. Молчаливое горе: жизнь в тени самоубивства. – М., 2001.
   
6. 
   Зайцева Т.В. Теория психологического тренинга, психологический тренингкак инструментальное действие/ Т.В.Зайцева. – СПб.: Речь; М.: Смысл, 2002. – 80с.
   
7. 
   Фопель К. Технология ведения тренинга. Теорія и практика / К.Фопель. – 3-е узд. – М.: Генезис, 2007. – 267с.
   
8. 
   Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодіагностики. – СПб.: Речь, 2008. – 624 с.
   
9. 
   Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку: навч. посіб. – К.: Академвидав, 2012. – 256 с.
   
10. 
    Папуча М.В. Психологія ранньої юності: навч.посіб. – Ніжин, 2001. – С.174.
    
11. 
    Шавровська Н., Гончаренко О., Мельникова І. Суїцид як соціально-психологічний феномен // Психолог.- 2002.- №№ 38-39.- С.46-57.
    
12. 
    http://www.life.ammu.org.ua