№ з/п
|
Зміст уроку
|
Хімічний експеримент
|
Дата проведення
|
Примітка
|
Повторення основних відомостей органічних сполук
|
1
|
Склад, найважливіших органічних сполук
|
|
|
|
2
|
Властивості найважливіших органічних сполук
|
|
|
|
3
|
Застосування найважливіших органічних сполук
|
|
|
|
Тема 1. Теорія будови органічних сполук
|
4
|
Короткі відомості з історії становлення і розвитку органічної хімії. Перші синтези органічних речовин
|
|
|
|
5
|
Теорія як вища форма наукових знань. Передумови створення теорії хімічної будови органічних сполук. Теорія хімічної будови О.Бутлерова. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул
|
Демонстрація. Добування водню в лабораторії та способи його збирання.
Демонстрація. Перевірка водню на чистоту
|
|
|
6
|
Ізомерія. Приклади ізомерії неорганічних і органічних речовин
|
Демонстрація. Горіння водню в кисні.
Демонстрація. Взаємодія водню з купрум(ІІ) оксидом
|
|
|
7
|
Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних речовин
|
|
|
|
8
|
Основні напрями розвитку теорії будови органічних речовин, її значення. Життя і діяльність О.Бутлерова (тематична)
|
|
|
|
Тема 2. Вуглеводні
|
9
|
Алкани (парафіни). Метан, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули. -Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону
|
|
|
|
10
|
Основні характеристики ковалентного зв’язку: довжина, енергія, полярність, просторова напрямленість. Гомолітичне і гетеролітичне розривання ковалентного зв’язку
|
|
|
|
11
|
Гомологічний ряд метану, фізичні властивості гомологів, залежність фізичних властивостей від складу і хімічної будови молекул, поширеність у природі
|
Демонстрація. Визначення якісного складу метану за продуктами згоряння
|
|
|
12
|
Практична робота №1. Розділення й очищення речовин. Перегонка при атмосферного тиску. Перекристалізація
|
|
|
|
13
|
Просторова будова насичених вуглеводнів. Структурна ізомерія алканів. Поняття про конформації
|
Лабораторний дослід №1. Виготовлення моделей молекул алканів (ізомерів, конформацій).
|
|
|
14
|
Систематична номенклатура
|
|
|
|
15
|
Поняття про спектральні методи встановлення структури органічних сполук
|
|
|
|
16
|
Хімічні властивості алканів: повне і часткове окиснення, хлорування, нітрування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакції заміщення
|
Демонстрації. Відношення насичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, лугів, кислот
|
|
|
17
|
Галогенопохідні алканів. Індукційний ефект. Реакції з активними металами, водою, лугами
|
|
|
|
18
|
Добування парафінів. Застосування алканів та їх галогенопохідних.
|
|
|
|
19
|
Практична робота № 2. Виявлення Карбону, Гідрогену, Хлору в органічних речовинах
|
|
|
|
20
|
Добування синтез-газу і водню з метану (тематична)
|
|
|
|
21
|
Циклоалкани (циклопарафіни), їхній склад, будова, ізомерія. Поняття про конформації циклогексану
|
|
|
|
22
|
Залежність властивостей циклоалканів від будови циклів
|
|
|
|
23
|
Добування і застосування циклоалканів
|
|
|
|
24
|
Алкени. Етен, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули. sp2 - Гібридизація електронних орбіталей атома Карбону. Подвійний карбон-карбоновий зв’язок, σ- та π-зв’язки
|
|
|
|
25
|
Гомологічний ряд етену, загальна формула алкенів. Фізичні властивості. Структурна і просторова цис-, транс- ізомерія алкенів, номенклатура
|
|
|
|
26
|
Хімічні властивості алкенів: повне і часткове окиснення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, води, полімеризація
|
Демонстрації. Добування етену. Горіння етену, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату.
|
|
|
27
|
Правило В.Марковнікова. Механізм реакції приєднання за подвійним зв’язком
|
|
|
|
28
|
Виведення молекулярної формули газуватої речовини
|
|
|
|
29
|
Добування та застосування алкенів
|
|
|
|
30
|
Практична робота №3. Добування етену та досліди з ними
|
|
|
|
31
|
Алкадієни. Будова молекул алкадієнів зі спряженими зв’язками. Хімічні властивості: окиснення, приєднання, полімеризація
|
|
|
|
32
|
Застосування алкадієнів. Природний каучук
|
|
|
|
33
|
Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Вуглеводні» (тематична)
|
|
|
|
34
|
Алкіни. Етин, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули. sp-гібридизація електронних орбіталей атома Карбону. Потрійний карбон-карбоновий зв’язок
|
|
|
|
35
|
Гомологічний ряд етину, загальна формула алкінів. Фізичні властивості, ізомерія, номенклатура алкінів
|
|
|
|
36
|
Хімічні властивості: повне і часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, галогенів, гідроген галогенідів, полімеризація
|
Демонстрації. Добування етину карбідним способом. Горіння етину, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату
|
|
|
37
|
Добування та застосування етину
|
|
|
|
38
|
Ароматичні вуглеводні (арени). Бензен, його склад, хімічна, електронна, просторова будова молекули, фізичні властивості
|
Демонстрації. Бензен як розчинник
|
|
|
39
|
Хімічні властивості бензену: окиснення, приєднання, заміщення
|
Демонстрації. Відношення бензену до розчину калій перманганату. Горіння бензену. Відношення бензену до бромної води. Нітрування бензену. Окиснення толуену
|
|
|
40
|
Гомологи бензену. Взаємний вплив атомів у молекулі ( на прикладі толуену). Уявлення про орієнтацію замісників у бензеновому ядрі
|
|
|
|
41
|
Добування, застосування бензену. Поняття про хімічні засоби захисту рослин, їх використання у сільському господарстві на основі вимог щодо охорони природи
|
|
|
|
42
|
Поняття про вуглеводні з кількома бензеновими ядрами (нафтален, антрацен)
|
|
|
|
43
|
Взаємозв’язок і взаємоперетворення насичених, ненасичених, ароматичних вуглеводнів
|
|
|
|
44
|
Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Вуглеводні» (тематична)
|
|
|
|
Тема 3. Гетероциклічні сполуки
|
45
|
Загальні відомості про гетероциклічні сполуки
|
|
|
|
46
|
Гетероцикли як складові частини біологічно активних речовин, барвників, ліків.
|
|
|
|
47
|
Піридин як представник нітрогеновмісних гетероциклічних сполук.
|
|
|
|
48
|
Порівняння хімічних властивостей бензену і піридину (повне та часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, утворення солей).
|
|
|
|
Тема 4. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка
|
49
|
Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання
|
|
|
|
50
|
Нафта. Склад, властивості нафти
|
Лабораторний дослід №2. Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів і продуктів коксування кам’яного вугілля (колекція).
|
|
|
51
|
Фракційна перегонка нафти. Крекінг. Ароматизація нафтопродуктів
|
Демонстрації. Модель нафтоперегінної установки
|
|
|
52
|
Продукти нафтопереробки, їх застосування. Детонаційна стійкість бензину
|
|
|
|
53
|
Кам’яне вугілля, його переробка, продукти переробки
|
|
|
|
54
|
Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Проблеми добування рідкого палива з вугілля та інших альтернативних джерел
|
Лабораторний дослід №3. Ознайомлення з різними видами палива (колекція).
|
|
|
55
|
Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки
|
|
|
|
56
|
Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Природні джерела вуглеводнів та їх переробка» (тематична)
|
|
|
|
Тема 5. Оксигеновмісні сполуки
|
57
|
Спирти. Насичені одноатомні спирти, їх склад, хімічна будова. Електронна будова функціональної групи
|
|
|
|
58
|
Електронна природа водневого зв’язку, його вплив на фізичні властивості спиртів
|
|
|
|
59
|
Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів; первинні, вторинні, третинні спирти
|
Демонстрації. Порівняння властивостей спиртів у гомологічному ряді (розчинність у воді, горіння)
|
|
|
60
|
Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.
|
Демонстрації. Взаємодія етанолу з натрієм. Взаємодія етанолу з гідроген бромідом
|
|
|
61
|
Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.
|
|
|
|
62
|
Етиленгліколь і гліцерол. Їхні фізичні та хімічні властивості
|
Лабораторний дослід №4. Розчинність гліцеролу у воді.
Лабораторний дослід №5. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом.
Демонстрації. Взаємодія гліцеролу з натрієм.
|
|
|
63
|
Фенол, його склад, будова. Фізичні властивості фенолу
|
Демонстрації. Розчинність фенолу у воді за кімнатної температури та при нагрівання.
|
|
|
64
|
Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу
|
Демонстрації. Добування натрій феноляту. Витіснення фенолу з натрій феноляту дією вуглекислого газу
|
|
|
65
|
Хімічні властивості: бромною водою, ферум(ІІІ) хлоридом, нітрування
|
Демонстрації. Взаємодія фенолу з ферум(ІІІ) хлоридом
|
|
|
66
|
Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу. Добування та застосування фенолу(тематична)
|
|
|
|
67
|
Альдегіди і кетони. Склад, хімічна й електронна будова альдегідів і кетонів. Карбонільна група, її особливості. Ізомерія, номенклатура альдегідів і кетонів
|
|
|
|
68
|
Фізичні властивості. Хімічні властивості альдегідів і кетонів. Реакції окиснення і відновлення. Поліконденсація метаналю з фенолом.
|
Лабораторний дослід № 6. Окиснення метаналю (етаналю) аргентум(I) оксидом.
Лабораторний дослід №7. Окиснення метаналю (етаналю) купрум(ІІ) гідроксидом.
|
|
|
69
|
Добування альдегідів і кетонів. Застосування метаналю, етаналю, пропанону.
|
Лабораторний дослід №8. Окиснення спирту до альдегіду.
|
|
|
70
|
Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти, їх склад, хімічна й електронна будова. Карбоксильна група, її особливості. Фізичні властивості кислот. Номенклатура
|
|
|
|
71
|
Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами
|
Лабораторний дослід № 9. Дія етанової кислоти на індикатори.
Лабораторний дослід №10. Взаємодія етанової ї кислоти з магнієм.
Лабораторний дослід №11. Взаємодія етанової кислоти з лугом.
Демонстрації. Властивості етанової кислоти.
|
|
|
72
|
Хімічні властивості: солями, спиртами
|
Демонстрації. Взаємодія метанової кислоти з амоніачним розчином аргентум(І) оксиду
|
|
|
73
|
Залежність сили карбонових кислот від їхнього складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної і вуглеводневої груп
|
|
|
|
74
|
Практична робота №4. Добування, вивчення властивостей етанової кислоти
|
|
|
|
75
|
Поняття про багатоманітність карбонових кислот (вищі, ненасичені, двоосновні, ароматичні)
|
Лабораторний дослід №12. Відношення олеїнової кислоти до бромної води і розчину калій перманганату.
|
|
|
76
|
Застосування і добування карбонових кислот
|
|
|
|
77
|
Практична робота №5. Розв’язування експериментальних задач
|
|
|
|
78
|
Письмова тематична (контрольна) робота з теми «Оксигеновмісні сполуки» (тематична)
|
|
|
|
79
|
Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів
|
Демонстрації. Добування естеру. Ознайомлення зі зразками естерів.
|
|
|
80
|
Гідроліз естерів. Застосування естерів
|
|
|
|
81
|
Практична робота №6. Синтез етилетаноату
|
|
|
|
82
|
Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів
|
Лабораторний дослід №13. Розчинність жирів.
Лабораторний дослід №14. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів.
|
|
|
83
|
Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення
|
Лабораторний дослід №15. Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів.
|
|
|
84
|
Практична робота №7. Гідроліз ацетилсаліцилової кислоти
|
|
|
|
85
|
Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами
|
|
|
|
86
|
Вуглеводи. Класифікація вуглеводів. Глюкоза, її склад, фізичні властивості й поширеність у природі. Будова глюкози як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози (тематична)
|
|
|
|
87
|
Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металічних елементів, бродіння (спиртове і молочнокисле), естерифікація (тематична)
|
Лабораторний дослід №16. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.
Демонстрації. Взаємодія глюкози з аргентум(Ι) оксидом
|
|
|
88
|
Застосування глюкози, її біологічне значення
|
|
|
|
89
|
Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу. Поняття про оптичну ізомерію
|
|
|
|
90
|
Сахароза, її склад, будова. Фізичні властивості. Поширеність у природі. Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів
|
Демонстрації. Гідроліз сахарози. Взаємодія сахарози з гідроксидами металічних елементів
|
|
|
91
|
Добування цукру з цукрових буряків (загальна схема)
|
|
|
|
92
|
Крохмаль, його склад. Будова крохмалю. Фізичні властивості. Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом. Біологічне значення крохмалю
|
Лабораторний дослід №17. Відношення крохмалю до води.
Лабораторний дослід №18. Взаємодія крохмалю з йодом.
Демонстрації. Гідроліз крохмалю (целюлози)
|
|
|
93
|
Целюлоза, її склад. Будова целюлози. Фізичні властивості. Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад
|
|
|
|
94
|
Застосування целюлози та її похідних. Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна
|
|
|
|
95
|
Практична робота №8. Розв’язування експериментальних задач
|
|
|
|
96
|
Контроль рівня навчальних досягнень з теми «Оксигеновмісні сполуки» (тематична)
|
|
|
|